Декількома словами
В індійському регіоні Ладакх глобальне потепління ставить під загрозу виживання скотарів-яководів. Скорочення снігопадів і танення льодовиків призводять до зникнення пасовищ, а молоде покоління залишає традиційне заняття, що загрожує не тільки давній культурі, але й крихкій екосистемі Гімалаїв.
Високо в Гімалаях, в індійському регіоні Ладакх, скотарі, що розводять яків, борються за виживання у світі, що стрімко теплішає. Зміна клімату загрожує їхньому прадавньому способу життя, який століттями залежав від цих витривалих тварин.
Для таких людей, як 32-річна Церінг Долма, повсякденність — це турбота про стадо. «Раніше тут було багато снігу та дощів, але зараз опадів значно поменшало, — каже вона. — Навіть зими стали теплішими». Для скотарів це справжня катастрофа: тала вода з льодовиків живила високогірні пасовища, але тепер трави, необхідної для харчування яків, стає все менше.
Наукові дані підтверджують спостереження місцевих жителів. За останні 40 років середня температура в Ладакху зросла на 3°C, а хвилі спеки та непередбачувані опади стали нормою. Це негативно впливає на яків — тварин, адаптованих до холоду. Через тепловий стрес та брак корму їхня популяція різко скоротилася: за урядовими даними, з майже 34 000 у 2012 році до менш ніж 20 000 у 2019 році.
Життя скотаря — це важка фізична праця, яка здебільшого лягає на плечі жінок. 73-річна Кунзіас Долма все своє життя присвятила якам: доїнню, виготовленню масла та сиру, прядінню вовни. «Ми прокидаємося щодня о 5 ранку, — розповідає вона. — Працюємо до обіду, потім невелика перерва, і знову за роботу до вечора. Так минуло все наше життя».
Однак сьогодні цьому способу життя загрожує не лише клімат. Молоде покоління все частіше відмовляється від важкої праці предків на користь стабільнішого заробітку в туризмі чи армії. «Молодь не хоче цим займатися», — каже 70-річний Терінг Норфел, колишній скотар. «Коли я був молодим, тут було більше трави та води. Гори, які раніше були вкриті снігом, тепер стоять голі».
Зникнення скотарів та їхніх стад становить загрозу для всієї крихкої екосистеми Гімалаїв. Пастухи управляли пасовищами, стримували поширення інвазивних рослин та підтримували біорізноманіття регіону, де мешкають снігові барси, руді лисиці та блакитні барани. «Якщо зникнуть пастухи, зміниться і ландшафт, — попереджає Таші Дорджі, фахівець із тваринництва. — Це не просто питання про тварин, це питання про збереження способу життя та здоров'я всієї землі».
