Декількома словами
Засухи посилюються не лише через зменшення опадів, але й через підвищену «спрагу» атмосфери. Це явище, відоме як дефіцит тиску пари, спричинене потеплінням і змушує повітря інтенсивніше витягувати вологу, що має значні наслідки для природи та сільського господарства.
Нові наукові дослідження вказують на те, що зростання інтенсивності та тривалості посух по всьому світу зумовлене не тільки зменшенням кількості опадів, але й іншим, менш очевидним чинником – підвищенням «спраги» атмосфери.
Цей феномен, відомий у науці як дефіцит тиску пари (VPD), вимірює різницю між максимальною кількістю вологи, яку повітря може утримувати при певній температурі, та фактичною кількістю вологи в ньому. Зі зростанням глобальної температури через зміни клімату, тепліше повітря здатне вміщувати значно більше водяної пари. Якщо фактичний вміст вологи не зростає пропорційно (а часто він залишається незмінним або навіть зменшується), виникає значний дефіцит тиску пари. Саме цей дефіцит змушує атмосферу активно витягувати вологу з ґрунту, рослин, водойм, посилюючи умови посухи навіть у тих регіонах, де рівень опадів істотно не змінився.
Збільшення VPD призводить до того, що випаровування з поверхонь та транспірація рослинами відбуваються набагато швидше. Це викликає прискорене висихання ґрунтів, стрес для рослинності, що, своєю чергою, негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур, збільшує ризик лісових пожеж та призводить до деградації екосистем.
Науковці наголошують, що у деяких регіонах підвищення атмосферної «спраги» стало основним рушійним фактором посилення посух, перевершуючи за значущістю вплив коливань рівня опадів. Це явище є серйозним викликом для управління водними ресурсами та планування у сфері сільського господарства в умовах триваючого глобального потепління.
Розуміння ролі атмосферної «спраги» є критично важливим для точнішого прогнозування посух та розробки ефективних стратегій адаптації до змін клімату.
