Переговори ООН щодо клімату в Амазонії завершилися, залишивши експертів зі змішаними висновками. Попри очікування багатьох націй, результати виявилися нижчими за бажаний рівень, проте були відзначені й певні позитивні моменти у глобальній боротьбі зі зміною клімату.

Саймон Стілл, виконавчий секретар ООН з питань клімату, заявив, що світ вступив у "еру реалізації", наголошуючи на необхідності переходу від слів до конкретних дій. "Нам час засукати рукави і діяти", — зазначив він.

Проте головним розчаруванням для багатьох став провал у досягненні консенсусу щодо повної відмови від вугілля, нафти та газу, які є основними причинами глобального потепління. Це відбулося попри підтримку президента Бразилії та понад 80 націй, зіткнувшись із сильною опозицією.

Хуан Карлос Монтеррей Гомес, кліматичний перемовник з Панами, висловив жаль: "Це мав бути наш момент. Конференція в Амазонії, заклик президента до дорожньої карти щодо відмови від викопного палива, наука, що кричить про необхідність дій. Але світ знову змигнув". Він попередив, що наступний рік буде важчим для спільнот та екосистем, оскільки викиди не сповільнюються.

Серед конкретних досягнень конференції Стілл виділив сім пунктів в угодах, які можуть стимулювати дії щодо скорочення викидів та використання меншої кількості викопного палива. Президент COP30 також відзначив 117 пунктів "порядку денного дій", більшість з яких призначені для бізнесу, щоб втілити обіцянки в реальні проєкти. Цей порядок денний включає зобов'язання інвестувати 1 трильйон доларів у покращення енергетичних мереж та інфраструктури, збільшення виробництва біопалива, плани промислової декарбонізації в країнах, що розвиваються, та інші фінансові зобов'язання, зокрема від приватного сектору, для проєктів у таких сферах, як сільське господарство та адаптація. Серед найамбітніших дій — прагнення зібрати 1 трильйон доларів на розвиток відновлюваних електричних мереж та систем зберігання енергії.

Особлива увага була приділена новому "глобальному прискорювачу впровадження" — добровільній та кооперативній системі, розробленій для допомоги націям, які бажають зробити більше, ніж вони пропонували раніше у своїх планах боротьби зі зміною клімату. Акцент робиться на спрямуванні коштів туди, де вони найнеобхідніші. Білл Хейр, генеральний директор Інституту кліматичних наук і політики Climate Analytics, вважає, що цей прискорювач може суттєво змінити перспективи глобального потепління.

Оскільки консенсусу на переговорах не було досягнуто з усіх питань, головування COP30 пообіцяло створити дві нові "дорожні карти": одну для переходу від викопного палива та іншу для припинення вирубки лісів. Однак ці карти не матимуть юридичної сили, подібної до угод ООН. Проте, як зазначила Маріана Паолі з групи по боротьбі з бідністю Christian Aid, такі плани можуть створити структуру для реальних змін, якщо міститимуть конкретні терміни, механізми звітності та фінансування.

Експерти вказують на недоліки процесу, що вимагає консенсусу, що часто призводить до слабких угод. Проте, ці конференції, попри свою повільність, все ж рухають світ вперед. Прогнозується, що наступного року посилиться вплив зміни клімату, але одночасно буде спостерігатися і поступовий прогрес у кліматичних діях, включаючи розширення використання відновлюваних джерел енергії.