Декількома словами
Напруженість між Індією та Пакистаном зміщується від військового протистояння до боротьби за водні ресурси річки Інд. Дії Індії на річках викликають занепокоєння Пакистану, ставлячи під загрозу давній договір про води Інду та потенційно загострюючи кризу.
Відносини між Індією та Пакистаном, які нещодавно пройшли через період військової ескалації, зокрема повітряні сутички, схоже, переходять до нової фази конфлікту. На зміну протистоянню в небі приходить боротьба за життєво важливі водні ресурси, що може спричинити ще глибшу кризу між двома ядерними державами.
Центром цього протистояння є річка Інд та її притоки, управління водами яких регулюється Договором про води Інду 1960 року. Цей договір, укладений за посередництва Світового банку, розподіляє річки басейну Інду між двома країнами. Східні річки (Сатледж, Біас, Раві) були передані у виключне користування Індії, а західні (Інд, Джелам, Чинаб) — Пакистану, хоча Індія має право використовувати води західних річок для некомерційних цілей, таких як гідроенергетика.
Останнім часом Індія активізувала будівництво гідротехнічних проєктів на річках, віднесених до Пакистану згідно з договором. Делі стверджує, що ці проєкти повністю відповідають умовам угоди. Однак Ісламабад висловлює серйозне занепокоєння, вважаючи, що дії Індії обмежують потік води, який є критично важливим для сільського господарства та економіки Пакистану, що сильно залежить від вод Інду.
Експерти попереджають, що водне питання може стати новим, небезпечним фронтом у давньому суперництві двох країн. В умовах зміни клімату та зростання нестачі води в регіоні контроль над річками набуває ще більшого стратегічного значення. Напруженість навколо водних ресурсів може підірвати багаторічний договір та призвести до непередбачуваних наслідків для регіональної стабільності.
