Декількома словами
Дональд Трамп запропонував ввести 100% тарифи на іноземні фільми, що викликало значне занепокоєння у кіноіндустрії Великої Британії. Британська індустрія критично залежить від американських інвестицій і побоюється, що тарифи або навіть невизначеність можуть підірвати її відновлення після пандемії та страйків.
Заява колишнього президента США Дональда Трампа про намір запровадити 100-відсоткові тарифи на фільми, зняті у "закордонних країнах", спричинила хвилю занепокоєння у кіноіндустрії Великої Британії. Ця погроза, висловлена у рамках прагнення Трампа "зробити Голлівуд знову великим" за допомогою свого улюбленого економічного інструменту — мит, стала несподіванкою для британських кінематографістів.
Велика Британія є важливою локацією для зйомок голлівудських проєктів, і її індустрія значною мірою залежить від іноземних інвестицій, переважно з США. Минулого року майже 90% з £5,6 млрд (близько $7,8 млрд), витрачених на кіно- та високоякісне телевізійне виробництво в країні, надійшло з-за кордону. Найбільші британські студії приймають проєкти від Netflix, Disney+ та Amazon Prime, а також такі хіти, як майбутні "Світ Юрського періоду: Відродження" та "Фантастична четвірка: Перші кроки", а також зняті раніше "Зла" та спін-офф "Гри престолів" "Дім Дракона". Британія десятиліттями приваблює виробництво щедрими податковими пільгами та досвідченою робочою силою.
Філіппа Чайлдс, голова британської профспілки працівників творчих індустрій Bectu, зазначила, що погроза "прийшла абсолютно раптово" і є "досить лякаючою". Індустрія лише починає відновлюватися після перебоїв, спричинених пандемією коронавірусу та страйками акторів і сценаристів у США у 2023 році. Невизначеність щодо потенційних тарифів може підірвати цей прогрес.
"Студії по всьому Лондону справді заповнюються, люди повертаються до роботи", - сказала Чайлдс. "Наші побоювання полягають у тому, що ці студії раптово знову стануть порожніми, якщо це стане реальністю". За її словами, 80% членів Bectu постраждали від попередніх страйків, а три чверті тоді не працювали.
Маркус Райдер, виконавчий директор благодійної організації Film and TV Charity, яка підтримує працівників індустрії, готується до зростання запитів про допомогу. Він назвав невизначеність "знесилюючою" та "дуже дестабілізуючою", оскільки люди "не мають уявлення, що означають тарифи і як на них реагувати". Існує побоювання, що галузь може занепасти, якщо працівники, побоюючись не оплатити рахунки, почнуть звільнятися. Довгострокова фінансова підтримка, що надавалася під час пандемії та страйків, може стати неможливою у разі запровадження мит. "Навіть короткостроковий тариф може мати довгостроковий руйнівний ефект для робочої сили", - зазначив Райдер.
Британський уряд веде "активні дискусії з вищим керівництвом адміністрації США" щодо потенційних мит. Кріс Брайант, міністр, який відповідає за питання культури, заявив у парламенті, що ситуація "дуже мінлива" і вони "продовжуватимуть дотримуватися спокійного та сталого підходу". За його словами, багато компаній висловили занепокоєння, зокрема Pinewood Group.
Водночас, Велика Британія та США, за повідомленнями, близькі до укладення угоди, яка могла б пом'якшити деякі наслідки нещодавнього підвищення американських тарифів.
Багато експертів з торгівлі сумніваються у можливості ефективного запровадження мит на фільми. Великі кінопроєкти стають дедалі більш інтернаціональними, з командами та постпродакшном у різних країнах. Визначити, що саме є "іноземним" фільмом, і обкласти податками послуги буде надзвичайно складно. Експерт Девід Хеніг з Лондона вважає, що це "нездійсненно". Натомість він припускає, що США можуть збільшити власні податкові пільги для кіновиробництва. Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом вже запропонував федеральний податковий кредит на суму $7,5 млрд для кіноіндустрії в США. За словами Чайлдс з Bectu, навіть без тарифів, збільшення податкових пільг у США "неминуче" вплине на британську індустрію.
Зростаюча залежність від американських виробництв вже є викликом для британської галузі. Британський уряд намагається підтримати незалежне кіно, збільшуючи податкові пільги для невеликих проєктів. Чайлдс вважає, що ці заходи допоможуть, але "не заповнять порожнечу від американських інвестицій".
