Президент Сирії Ахмед аль-Шара прибув до Франції у середу, здійснивши свою першу поїздку до європейської країни з моменту приходу до влади після падіння режиму Башара Асада. Цей візит є ключовим моментом у його прагненні реінтегрувати Сирію до міжнародної спільноти.

Поїздка відбулася у час глибокої невизначеності для країни, яка потерпає від спалахів міжконфесійного насильства, намагаючись оговтатися від більш ніж десятиліття війни.

Пан аль-Шара зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном в Єлисейському палаці в Парижі. Ця зустріч стала як дипломатичним поштовхом, так і важливим випробуванням для сирійського президента, який стикається зі скептицизмом як вдома, так і за кордоном.

За даними Єлисейського палацу, пани Макрон та аль-Шара обговорили політичний перехід у Сирії, безпеку, боротьбу з тероризмом, економічну допомогу та регіональну стабільність. В офісі Макрона заявили, що він особливо стурбований триваючим міжконфесійним насильством і наполягатиме на продовженні переходу до "вільної, суверенної та плюралістичної Сирії".

Деякі праві критики пана Макрона висловили незгоду з приводу прийому сирійського лідера в президентському палаці через насильство в Сирії та його минуле як лідера ісламістського повстанського угруповання, колись пов'язаного з "Аль-Каїдою". Пан аль-Шара досі перебуває у санкційному списку щодо тероризму і мусив отримати дозвіл від Організації Об'єднаних Націй для поїздки. Франція зазнала значних втрат від серії ісламістських терактів за останнє десятиліття.

"Ми не виписуємо чистий чек, і ми судимо за діями", – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в середу телеканалу TF1.

Пан Барро зазначив, що сирійська влада зробила кілька позитивних кроків, включаючи прогрес в угоді, яку Франція допомогла посередництвом укласти між владою та курдами, які контролюють північний схід Сирії, а також співпрацю у питанні ліквідації хімічної зброї, що залишилася в країні.

"Якщо ми запрошуємо його приїхати, то саме для того, щоб попросити його піти далі", – сказав пан Барро, особливо в покаранні відповідальних за міжконфесійне насильство та підтримці зусиль по боротьбі з тероризмом.

З моменту керівництва поваленням диктатора Башара Асада у грудні, пан аль-Шара намагається взяти під контроль складну мережу озброєних груп, що діють по всій Сирії, та запобігти смертоносним нападам на меншини країни.

Це занепокоїло західні країни, які вітали падіння режиму Асада, але поставили зняття тривалих економічних санкцій у залежність від інклюзивного політичного переходу, що захищає права та безпеку всіх сирійців.

Рішення пана Макрона прийняти пана аль-Шару відобразило зростаючу різницю між багатьма близькими союзниками США та самими Сполученими Штатами у їхньому підході до нової сирійської влади.

Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Франція прийняли його, і деякі закликали до скасування санкцій, що є критично згубними для економіки Сирії. За даними ООН, понад 90 відсотків сирійців живуть у бідності, а кожен четвертий є безробітним.

Європейський Союз та інші країни почали послаблювати деякі санкції, включаючи заходи, спрямовані на нафтову, газову, електроенергетичну та транспортну галузі Сирії. Однак адміністрація президента Трампа трималася на відстані, висуваючи широкі вимоги, які, за її словами, пан аль-Шара повинен виконати для подальшої взаємодії.

Масштабне міжконфесійне насильство у березні, коли прибережний регіон Сирії сколихнули вбивства, спрямовані проти алавітської релігійної меншини країни, чітко продемонструвало хиткий контроль пана аль-Шари над безпекою. За кілька днів було вбито понад 1600 людей — переважно алавітів — внаслідок придушення прихильників Асада, які влаштували засідку на урядові сили безпеки. Більша частина кровопролиття, здається, була здійснена сунітськими екстремістами, пов'язаними з урядом, але формально не інтегрованими у єдину національну армію.

Насильство викликало обурення міжнародної спільноти: Франція засудила його як "звірства" і закликала до незалежного розслідування. Пан аль-Шара сформував комітет для розслідування вбивств.

Міжконфесійна напруженість зберігається, і багато сирійців з розмаїття релігійних та етнічних меншин країни залишаються обережними щодо керівництва пана аль-Шари. Минулого тижня спалахнули смертоносні сутички між проурядовими силами та ополченцями з меншини друзів, що спонукало ізраїльські літаки завдати удару поблизу президентського палацу в Дамаску.

Франція розірвала дипломатичні зв'язки з Сирією у 2012 році через жорстокі репресії режиму Асада і лише зараз робить кроки до повного відновлення роботи свого посольства в Дамаску.

Французький чиновник на умовах анонімності, відповідно до дипломатичного протоколу, заявив, що Франція не бачить альтернативи прямому діалогу з паном аль-Шарою. Новостворений уряд пана аль-Шари виявився більш інклюзивним, ніж можна було очікувати від того, хто заснував відгалуження "Аль-Каїди", сказав чиновник, але залишаються занепокоєння щодо меншин та іноземних бойовиків-терористів.