Декількома словами
Через рік після усунення прем'єр-міністра Шейх Хасіни внаслідок студентського повстання, Бангладеш під керівництвом тимчасового уряду Мухаммада Юнуса переживає період глибокої політичної невизначеності. Країна стоїть перед вибором між необхідними реформами та загрозою хаосу і релігійної поляризації.
Через рік після того, як студентське повстання повалило прем'єр-міністра Шейх Хасіну, поклавши край її 15-річному правлінню та змусивши тікати до Індії, Бангладеш опинився на роздоріжжі. Тимчасовий уряд на чолі з лауреатом Нобелівської премії миру Мухаммадом Юнусом отримав завдання відновити демократію, провести ключові виборчі та конституційні реформи, а також відновити мир на вулицях після тижнів насильства, що забрали сотні життів. Проте, рік потому, адміністрація Юнуса насилу стримує наслідки, і країна занурюється у все більшу політичну невизначеність, релігійну поляризацію та складні проблеми з правопорядком.
Хаотичний політичний ландшафт
Невизначеність щодо майбутнього демократії в Бангладеш є всеохоплюючою. Студенти-протестувальники, які скинули Хасіну, сформували нову партію, обіцяючи зламати переважний вплив двох головних династичних політичних сил — Націоналістичної партії Бангладеш (BNP) та «Авамі Ліг» Хасіни. Однак опоненти звинувачують нову партію в близькості до адміністрації Юнуса та у створенні хаосу для здобуття політичних переваг із використанням державних інституцій.
Тим часом політичний ландшафт країни ще більше роздробився після того, як найбільша ісламістська партія країни, «Джамаат-і-Ісламі», повернулася в політику більш ніж через десять років після того, як була придушена урядом Хасіни. Об'єднавшись зі студентською партією, вона намагається заповнити вакуум, залишений BNP, яку було заборонено у травні. І BNP, і «Джамаат-і-Ісламі» наразі ведуть боротьбу за верховенство в адміністрації, судовій системі та навіть в університетських кампусах.
Також існують розбіжності щодо термінів проведення нових парламентських виборів. Юнус оголосив, що вибори відбудуться у квітні наступного року, але погана ситуація з правопорядком та відсутність чіткого політичного консенсусу створили плутанину. Глава збройних сил Бангладеш також хотів проведення виборів у грудні цього року, що не сподобалося Юнусу.
Реформи Юнуса перед виборами
Мухаммад Юнус наполягає на проведенні масштабних реформ до виборів. Вони включають зміни до конституції, виборчої системи, судової системи та поліції. Серед пропозицій — обмеження кількості термінів на посаді прем'єр-міністра, запровадження двопалатного парламенту та реформа порядку призначення верховного судді.
Однак досягти консенсусу щодо основних реформ не вдається. Тоді як BNP та «Джамаат-і-Ісламі» погодилися на деякі з них з умовами, інші пропозиції щодо базових конституційних змін стали каменем спотикання. «Джамаат-і-Ісламі» також хоче надати тимчасовому уряду більше часу на завершення реформ, тоді як BNP закликає до дострокових виборів.
Права людини та піднесення ісламістів
Ситуація з правами людини в Бангладеш залишається серйозною проблемою і за Юнуса. Групи меншин, особливо індуїсти, звинувачують його адміністрацію в нездатності їх захистити. За даними Ради індуїстсько-буддистсько-християнської єдності Бангладеш, за останній рік меншини зазнавали нападів. Партія Хасіни також звинувачує тимчасовий уряд в арешті десятків тисяч своїх прихильників, що адміністрація Юнуса заперечує.
Тим часом за владу борються різні ісламістські угруповання, деякі з яких пропонують змінити права жінок та запровадити закони шаріату. Вони планують створювати союзи з більшими партіями. Очікується, що їхнє піднесення ще більше роздробить політичний ландшафт країни.
Дипломатичний розворот та баланс сил
Протягом 15-річного правління Хасіни Бангладеш був найближчим партнером Індії в Південній Азії. Після її повалення адміністрація Юнуса зблизилася з Китаєм, головним суперником Індії в регіоні. Перший державний візит Юнуса відбувся до Китаю, де він заручився інвестиціями, кредитами та грантами. Відносини з Індією, навпаки, напружені, і Делі відмовляє в запитах на екстрадицію Хасіни.
На світовій арені Юнус, здається, має сильну підтримку Заходу та ООН. Проте головною проблемою може стати \"фактор Трампа\", оскільки адміністрація США призупинила фінансування USAID для Бангладеш, що ускладнює зусилля з відбудови країни.
