Декількома словами
Незважаючи на тісні публічні зв'язки між Москвою та Пекіном, російські спецслужби виявляють значну недовіру до Китаю. Внутрішні оцінки розглядають КНР як довгострокову загрозу через шпигунство та економічну експансію.
Навіть попри офіційну демонстрацію міцного партнерства та особисту близькість між Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном, усередині російських силових структур та спецслужб, таких як ФСБ, СЗР (Служба зовнішньої розвідки) та ГРУ, існує значна підозрілість і недовіра щодо Китаю. Ця внутрішня оцінка суттєво контрастує з публічною риторикою Кремля.
За даними джерел, ознайомлених із ситуацією в російських розвідувальних колах, у секретних звітах та аналітичних матеріалах Китай часто фігурує як стратегічний виклик і потенційна загроза для безпеки Росії у довгостроковій перспективі. Особливе занепокоєння викликають економічна експансія КНР у традиційних сферах впливу РФ, зокрема в Центральній Азії, а також інтенсифікація діяльності китайських спецслужб, спрямованої на шпигунство в Росії.
Російські розвідники розглядають Пекін не як рівноправного союзника, а радше як прагматичного та жорсткого конкурента, який використовує поточну геополітичну кон'юнктуру для зміцнення власних позицій коштом Росії. Об'єктами обережності є як економічні практики, так і зростаюча військова та технологічна міць Китаю.
Історичні передумови напруженості та прикордонні суперечки між державами також підживлюють ці підозри. Хоча Москва та Пекін на офіційному рівні демонструють єдність на тлі конфронтації із Заходом, у російській розвідці панує переконання, що кінцеві інтереси Китаю спрямовані на послаблення Росії та розширення власного впливу за її рахунок. Відносини Росії та Китаю, з точки зору спецслужб, є скоріше вимушеним, ситуативним партнерством, аніж справжнім союзом на рівних.
