Декількома словами
У Пекіні відбувся саміт лідерів ЄС та Китаю, де головними темами стали торговельні суперечки та позиція КНР щодо війни Росії проти України. Європейські лідери закликали Китай використати свій вплив на Росію та висловили занепокоєння через величезний торговий дефіцит. Проривних домовленостей досягти не вдалося.
У Пекіні відбулася зустріч лідерів Європейського Союзу з вищим керівництвом Китаю, головною метою якої було чинити тиск на Пекін щодо його позиції стосовно війни Росії проти України та обговорити гострі торговельні суперечки. Очікування щодо конкретних домовленостей були низькими ще до початку саміту.
Переговори, скорочені з двох днів до одного, пройшли на тлі глобальної фінансової невизначеності та воєн в Україні та на Близькому Сході. Ні ЄС, ні Китай не виявили готовності йти на поступки у ключових питаннях, що розділяють двох економічних гігантів.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель зустрілися з главою КНР Сі Цзіньпіном та прем'єром Лі Цяном. Європейські лідери висунули Китаю низку претензій: від його позиції щодо війни Росії до величезного торговельного дисбалансу та порушення прав людини в Тибеті, Гонконгу та Сіньцзяні.
Найбільше занепокоєння ЄС викликає торговельний дефіцит з Китаєм, який минулого року сягнув близько 300 мільярдів євро. Євросоюз розпочав розслідування щодо державних субсидій Китаю для виробників електромобілів, щоб захистити власний авторинок та мільйони робочих місць. Цей крок спрямований на протидію агресивній експансії китайських автовиробників у Європі.
Водночас ключовою темою для ЄС залишається війна на порозі Європи. Брюссель вимагає від Пекіна припинити підтримку російської військової промисловості. Останній пакет санкцій ЄС проти Росії включав китайські компанії, звинувачені у зв'язках з російським ВПК, що викликало різку реакцію Китаю.
Аналітики вважають, що Пекін почувається впевненіше після торговельної конфронтації зі США і не схильний до поступок Європі. Проте ЄС залишається найбільшим експортним ринком для Китаю, що дає Брюсселю важливі важелі впливу.
На тлі напружених відносин з Пекіном та Вашингтоном, ЄС активно шукає нових партнерів, укладаючи торговельні угоди з Індонезією та країнами Латинської Америки, реалізуючи стратегію "де-ризикінгу" та зміцнення власної економічної стійкості.
