Декількома словами
Угорщина оголосила про намір вийти з Міжнародного кримінального суду (МКС) під час візиту прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Цей крок стався на тлі виданого МКС ордера на арешт Нетаньягу за ймовірні воєнні злочини в Газі. Прем'єр Угорщини Віктор Орбан підтримав Нетаньягу, назвавши МКС «політичним інструментом», тоді як МКС нагадав Угорщині про її зобов'язання співпрацювати.
БУДАПЕШТ, Угорщина — Угорщина розпочне процес виходу з Міжнародного кримінального суду (МКС), повідомив урядовець у четвер, саме в той час, коли прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу прибув до столиці країни, де його зустріли з почестями, незважаючи на ордер на арешт від єдиного у світі постійного міжнародного трибуналу щодо воєнних злочинів та геноциду.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан влаштував ізраїльському лідеру прийом з повними військовими почестями в Будайському замку. Два близькі союзники стояли пліч-о-пліч, поки грав військовий оркестр, а повз них марширувала вишукана процесія солдатів на конях, зі шпагами та гвинтівками зі штиками.
Під час церемонії керівник апарату Орбана, Гергей Гуйяш, оприлюднив коротку заяву, в якій зазначив, що «уряд ініціює процедуру виходу» з суду, що може зайняти рік або більше.
Друга закордонна поїздка Нетаньягу після видачі ордера
Візит Нетаньягу до Угорщини, який триватиме до неділі, став лише другою його закордонною поїздкою після того, як МКС видав ордер на його арешт у листопаді.
МКС, розташований у Гаазі, Нідерланди, під час видачі ордера заявив, що є підстави вважати, що Нетаньягу та колишній міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант вчинили злочини проти людяності у зв’язку з війною в Газі.
Війна розпочалася, коли бойовики під керівництвом ХАМАС напали на південний Ізраїль 7 жовтня 2023 року, вбивши близько 1200 людей, переважно цивільних, і захопивши 251 заручника, більшість з яких згодом були звільнені за угодами про припинення вогню та іншими домовленостями. Ізраїль врятував вісім живих заручників і знайшов тіла десятків загиблих.
За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, ізраїльський наступ забрав життя понад 50 000 палестинців, при цьому не уточнюється, чи є загиблі цивільними особами чи комбатантами. Ізраїль стверджує, що вбив близько 20 000 бойовиків, не надаючи доказів. Наступ ізраїльських військових відновився минулого місяця, зірвавши перемир’я.
Після того, як МКС видав ордер, Орбан запросив Нетаньягу до Будапешта, звинувативши суд у «втручанні в триваючий конфлікт з політичною метою». Це запрошення стало відкритим викликом рішенню суду та суперечило зобов’язанням Угорщини як країни-підписанта заарештовувати будь-яких підозрюваних, які мають ордер, якщо вони ступлять на її територію.
Усі країни 27-членного Європейського Союзу, включно з Угорщиною, є підписантами Римського статуту, але суд покладається на країни-члени для виконання своїх рішень. Угорщина приєдналася до суду у 2001 році під час першого терміну Орбана на посаді прем’єр-міністра.
Орбан: МКС «більше не є неупередженим судом»
На прес-конференції після зустрічі Орбан заявив, що вважає МКС «більше не неупередженим судом, не судом права, а політичним судом. І це найяскравіше продемонстрували рішення щодо Ізраїлю».
«Я переконаний, що цей важливий міжнародний судовий форум був деградований до політичного інструменту, з яким ми не можемо і не хочемо мати справу», — сказав Орбан.
Угорського лідера, якого критики вважають найнепоступливішим у блоці ЄС, звинувачують у використанні тактик, подібних до тих, що застосовує Нетаньягу в Ізраїлі: підпорядкування судової системи, антагонізм до ЄС та тиск на громадянське суспільство і правозахисні групи.
Під час прес-конференції, де журналістам не дозволили ставити запитання, Нетаньягу похвалив рішення Угорщини вийти з МКС, подякувавши Орбану за «сміливе та принципове рішення».
«МКС спрямовує свої дії проти нас, хто веде справедливу війну справедливими засобами», — сказав Нетаньягу. «Ви — перша… держава, яка виходить з цієї корупції та гнилі, і я думаю, що це буде глибоко оцінено не тільки в Ізраїлі, але й у багатьох, багатьох країнах світу».
Ізраїльський лідер стикається зі зростаючими проблемами вдома
Візит Нетаньягу до Угорщини став для нього другою можливістю виїхати за кордон після видачі ордера — першою була зустріч з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні в лютому. Це також була нагода продемонструвати образ державного діяча на тлі зростаючого невдоволення вдома.
Нетаньягу зіткнувся з масовими протестами ізраїльтян, які побоюються, що його рішення відновити війну в Газі ставить під загрозу життя решти заручників, утримуваних ХАМАС. Він також викликав гнів, намагаючись звільнити або усунути топ-чиновників, що критики розглядають як захоплення влади та атаку на державні інституції.
Разом із відновленням наступу в Газі минулого місяця, Ізраїль зупинив весь імпорт продовольства, палива та гуманітарної допомоги на територію для 2 мільйонів палестинців, щоб змусити ХАМАС звільнити більше заручників та прийняти запропоновані зміни до угоди про перемир’я.
МКС розкритикував рішення Угорщини проігнорувати ордер на арешт Нетаньягу. Речник суду, Фаді Ель Абдалла, раніше заявляв, що сторони МКС «не можуть в односторонньому порядку визначати обґрунтованість юридичних рішень Суду». У четвер він зазначив, що суд «нагадує, що Угорщина залишається зобов’язаною співпрацювати з МКС».
