Декількома словами
США тривалий час вітали китайських студентів заради обміну та науки, але при президенті Трампі курс змінився через занепокоєння національною безпекою та шпигунством. Запроваджені візові обмеження вплинули на освітні зв'язки та відносини між країнами.
Протягом тривалого часу Сполучені Штати активно запрошували до себе студентів з Китайської Народної Республіки. Ця політика базувалася на кількох основних стовпах: сприяння культурному обміну, залучення талановитої молоді до американських вищих навчальних закладів та наукових центрів, а також використання "м'якої сили" для налагодження зв'язків із майбутніми лідерами та інтелігенцією Китаю. Американські університети значно вигравали від фінансових внесків китайських студентів та їхнього внеску в дослідження, особливо у галузях STEM (наука, технології, інженерія, математика).
Однак під час президентства Дональда Трампа ставлення до цього питання кардинально змінилося. На перший план вийшло питання національної безпеки. Адміністрація Трампа висловлювала глибоке занепокоєння щодо потенційного шпигунства, викрадення інтелектуальної власності та передачі конфіденційних технологій китайському уряду чи пов'язаним з ним структурам. Особливу увагу приділяли студентам і дослідникам, які могли мати зв'язки з Народно-визвольною армією Китаю або афілійованими оборонними установами.
У відповідь на ці побоювання було запроваджено нові, суворіші правила видачі віз, посилено перевірки та моніторинг діяльності китайських громадян, які навчаються чи працюють в американських університетах. Деякі програми обміну були переглянуті або припинені. Ці кроки мали на меті зменшити ризики для національної безпеки, але також викликали критику з боку американських університетів, які відчули зниження кількості іноземних студентів та обмеження на наукову співпрацю.
Така зміна курсу підкреслила зростання напруженості у відносинах між США та КНР, поширивши її на сферу освіти та наукових обмінів, яка раніше вважалася областю взаємовигідної співпраці.
