Поки світ переживає період турбулентності, особливо через війну Росії проти України, Китай намагається позиціонувати себе як стабілізуючу силу. Однак візит Голови КНР Сі Цзіньпіна до Москви цього тижня значно ускладнює цей наратив, адже він прибув на переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, який назвав його "головним гостем" на військовому параді 9 травня, що відзначає 80-ту річницю перемоги над нацистською Німеччиною.

Для Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна візит є можливістю підкреслити свою легітимність як лідерів країн, які перемогли фашизм. Сі Цзіньпін використовує річницю для проведення паралелей між фашизмом і тим, що він називає "американським булінгом".

"Ми повинні вчитися на історії... рішуче протистояти будь-яким формам гегемонії та силової політики", - заявив Сі Цзіньпін у статті для російських ЗМІ.

Однак присутність Сі Цзіньпіна поруч із Путіним на Червоній площі неминуче нагадає світу про підтримку Китаєм війни Росії в Україні, яка триває понад три роки, спричинивши сотні тисяч жертв та підірвавши безпеку Європи.

Візуальний аспект цього візиту може послабити зусилля Китаю з налагодження відносин з Європою, які Пекін намагається покращити на тлі торговельної війни зі США. Китай потребує доступу до європейських ринків для свого експорту.

"Присутність Сі в Москві, поряд з Путіним, стане для Європи яскравим нагадуванням про те, наскільки тісними стали ці відносини, і про загрозу, яку вони можуть одного дня становити для східного флангу НАТО", - зазначають аналітики.

Китай давно прагне віддалити багаті країни Європейського Союзу від впливу Вашингтона. Ці зусилля гальмуються через питання прав людини, торговельний дисбаланс, спричинений напливом китайського експорту (наприклад, електромобілів), і, найголовніше, через тривалу дипломатичну та економічну підтримку Китаєм Росії попри війну в Україні.

Останнім часом Пекін намагається ініціювати "відлигу" у відносинах з Брюсселем, відчуваючи певне вікно можливостей через напруженість між США та Європою. Сі Цзіньпін заявив про необхідність "здорових і стабільних відносин між Китаєм та ЄС".

Китай навіть зняв санкції з деяких членів Європарламенту в спробі схилити ЄС до відновлення переговорів щодо інвестиційної угоди, але ентузіазму в Брюсселі небагато.

Аналітики вважають, що Сі Цзіньпін намагається дотриматися "ризикованого дипломатичного балансу", сподіваючись використати розбіжності в Європі між тими, хто бачить у Китаї загрозу, і тими, хто вважає його життєво важливим бізнес-партнером.

Водночас, посол ЄС у Китаї Хорхе Толедо під час виступу в Пекіні чітко наголосив, що війна Росії проти України сильно обтяжує відносини: "ЄС підтримуватиме Україну, чого б це не коштувало і скільки б часу це не зайняло".

На параді 9 травня в Москві братиме участь почесна варта Народно-визвольної армії Китаю, що є демонстрацією китайсько-російської дружби. Путін надає великого значення 9 травня, використовуючи історичні наративи про перемогу над нацизмом, щоб мотивувати свої війська, що воюють проти України, хибно зображуючи українське керівництво "нацистами".

Китай став чи не найкориснішим партнером Путіна під час цієї війни. На тлі західної ізоляції Китай збільшив закупівлі російських енергоресурсів, надавав критично важливі технології подвійного призначення та компоненти, а також наситив російський споживчий ринок своїми товарами.

Хоч би як Сі Цзіньпін прагнув завоювати прихильність Європи, його відносини з Володимиром Путіним залишаються першочерговими. Він розглядає Росію як важливу противагу США та партнера у формуванні альтернативного світового порядку.

"Стоячи поруч із Путіним, він покаже, що має вагу, що поставив на правильного коня, і аудиторією будуть внутрішні споживачі та країни глобального Півдня", - зазначають експерти.

Візит Сі Цзіньпіна до Москви, що триватиме з 7 по 10 травня, включатиме не лише участь у параді, але й повноцінні двосторонні переговори. Планується підписання угод. Восени Путін відвідає Китай.

Проектування солідарності з Росією є надзвичайно важливим для Китаю, особливо в умовах спроб США зблизитися з Москвою та одночасної торговельної війни проти Пекіна. Китай і Росія мають сильні стимули демонструвати свою єдність, особливо зараз, коли спроби США виступити посередником у мирному врегулюванні в Україні зайшли в глухий кут.