Декількома словами
Вибори нового Папи – важлива подія для католицької церкви, результат якої залежатиме від складу Колегії кардиналів та їхніх поглядів на майбутнє церкви. Склад конклаву 2025 року є найменш європейським в історії, що може вплинути на вибір наступного понтифіка.
Смерть Папи Франциска запустила багатовіковий механізм у Римсько-католицькій церкві. Кардинали з усього світу з'їжджаються до Ватикану, щоб вшанувати пам'ять Франциска, а згодом віддати свої голоси за його наступника. Сьогоднішній склад Колегії кардиналів, зокрема виборці, які формуватимуть конклав, відрізняється від попередніх.
З 252 кардиналів на момент смерті Франциска, 135 є виборцями, оскільки ті, хто обирає Папу, мають бути молодшими 80 років. Франциск призначив 108 з цих 135 кардиналів-виборців. За церковними правилами, конклав має розпочатися через 15-20 днів після смерті або відставки Папи. Проте, кардинали можуть розпочати процедуру раніше, якщо всі виборці присутні.
За понтифікату Франциска Колегія кардиналів стала більш глобальною, відображаючи всесвітню католицьку церкву. Грегг Гассман, бібліотекар і редактор подкасту Pontifacts, зауважив, що цей конклав буде «найменш європейським в історії». Франциск вперше призначив кардиналів у таких країнах, як Гаїті, Лаос і Руанда. Представництво Азії в Колегії кардиналів зросло до 17% (23 виборці), поступаючись лише Європі.
Зараз щонайменше 70 країн мають кардиналів-виборців, зокрема 10 зі США. Для порівняння, у конклаві 2013 року брали участь кардинали з 48 країн. Європа становить близько 40% виборців, хоча католицька спільнота в Європі – це трохи більше 20% від світової. 53 європейські виборці – це вдвічі більше, ніж з будь-якого іншого географічного регіону, але склад нового конклаву все одно відображатиме зміни, що відбувалися протягом століття.
У 1922 році в конклаві брали участь лише європейці. З чотирьох кардиналів, які перебували в США чи Канаді, троє не змогли вчасно дістатися до Риму на човні, а четвертий вирішив не їхати. Після цього конклаву правила були змінені, щоб врахувати більше часу на подорожі, і літаки стали більш поширеним явищем.
Експерти, такі як Массімо Фаджіолі, історик церкви та професор Університету Вілланова, вважають, що конклав 2025 року буде складним зібранням. Міжнародна ситуація, яка впливає на різних кардиналів і місцеві церкви, ускладнює прогнози щодо порядку денного конклаву. Історично різноманітній групі виборців буде важко дійти згоди щодо наступника Папи Франциска.
Через великий розмір Колегії кардиналів (понад 130 виборців) досягнення консенсусу може бути ускладнене. Кардинали рідко зустрічаються, що може призвести до утворення фракцій і поділу конклаву. Важливо, щоб конклав і наступний Папа врахували зміни в глобальному католицизмі, який стає менш європейським, менш білим, менш північноамериканським і більш орієнтованим на Глобальний Південь.
Декан Колегії кардиналів скликає кардиналів до Ватикану та контролює конклав. Нинішній декан, кардинал Джованні Баттіста Ре, якому 91 рік, через вік не братиме участі в конклаві. Натомість його очолить найстарший виборець, кардинал П'єтро Паролін, державний секретар Франциска.
За словами Курта Мартенса з Католицького університету Америки, вибір наступного Папи – це величезна відповідальність для кардиналів-виборців. Невизначеність є невід'ємною частиною цього процесу. Існує приказка, що той, хто входить до конклаву як Папа, виходить як кардинал, тому фаворит ніколи не перемагає.
