
Декількома словами
Переобрання Анджея Дуди президентом Польщі підкреслило зростаючі політичні розбіжності між деякими країнами Центральної Європи та Європейським Союзом щодо відносин зі США та адміністрацією Дональда Трампа. Результат виборів підтверджує зовнішньополітичний курс Польщі, спрямований на зміцнення зв'язків з Вашингтоном, що може загострити відносини з ключовими партнерами по ЄС.
Результати нещодавніх президентських виборів у Польщі, на яких чинний глава держави Анджей Дуда забезпечив собі новий термін, підкреслили наростаючі політичні розбіжності між деякими країнами Центральної Європи та ширшим Європейським Союзом, особливо в контексті трансатлантичних відносин за адміністрації Дональда Трампа.
Дуда, тісно пов'язаний із консервативною партією "Право і справедливість" (ПіС), здобув перемогу з невеликим відривом над кандидатом від опозиції Рафалом Тшасковським. Цей результат багато аналітиків розглядають як підтвердження курсу уряду ПіС, який часто вступає в розбіжності з Європейською комісією з питань незалежності судової системи та демократичних норм.
Водночас, президент Дуда та уряд ПіС встановили міцні відносини з адміністрацією президента США Дональда Трампа, який публічно хвалив польський уряд та його позицію з різних питань, включно з енергетичною безпекою та оборонними витратами.
Ця динаміка виявляє зростаючу розбіжність всередині Європи. У той час як багато лідерів Західної Європи висловлювали занепокоєння або відкриту критику підходу Трампа "Америка передусім" та його риторики щодо таких альянсів, як НАТО та ЄС, такі країни, як Польща, за нинішнього уряду, розглядали відносини з Вашингтоном як стратегічно важливі, іноді ставлячи двосторонні зв'язки вище за колективні позиції ЄС.
Таким чином, підсумки виборів інтерпретуються не тільки як внутрішня політична подія, а й як сигнал про напрямок зовнішньої політики Польщі та її позиції у складній системі міжнародних відносин. Вони вказують на можливе збереження курсу на зближення зі США за підходу до зовнішньої політики, схожого на трампізм, що може ще більше загострити відносини з ключовими партнерами по ЄС та висвітити існуючі лінії розлому в європейському проєкті щодо цінностей, суверенітету та зовнішніх альянсів.