Декількома словами
Китай запровадив масштабні програми "професійного навчання" та працевлаштування у Сіньцзяні, заявляючи про боротьбу з бідністю та екстремізмом. Критики та правозахисники стверджують, що це частина політики асиміляції уйгурів та встановлення контролю над регіоном через примусову працю та ідеологічний тиск.
Влада Китаю розгорнула масштабні програми так званого "професійного навчання" та працевлаштування у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР). Офіційний Пекін заявляє, що ці заходи спрямовані на подолання бідності, боротьбу з екстремізмом та підвищення навичок місцевого населення. Проте численні звіти міжнародних організацій та свідчення очевидців і колишніх ув'язнених вказують на те, що ці програми є елементом системної політики асиміляції уйгурів та інших тюркських меншин, а також встановлення повного контролю над цим стратегічно важливим регіоном.
Сіньцзян є ключовим пунктом для китайської ініціативи "Один пояс, один шлях" і має значні природні ресурси. Пекін прагне забезпечити стабільність у регіоні, яку, на думку влади, підривають сепаратистські настрої та релігійний екстремізм серед уйгурського населення.
Правозахисні групи документують випадки, коли сотні тисяч, а можливо, і понад мільйон уйгурів та представників інших мусульманських груп були примусово відправлені до "таборів перевиховання" та на роботу на фабрики. Свідки описують умови жорсткого контролю, ідеологічної обробки та примусової праці.
Китайський уряд категорично заперечує звинувачення у порушеннях прав людини, називаючи табори "центрами професійної освіти", що допомагають людям інтегруватися в суспільство і знайти роботу. Однак структура, масштаб та реальні свідчення людей, які пройшли через ці програми, викликають серйозну міжнародну стурбованість.
Аналітики вважають, що через примусову працю та ідеологічний тиск влада намагається послабити культурні, мовні та релігійні зв'язки уйгурів, замінивши їх лояльністю до центрального уряду та Комуністичної партії Китаю. Це розглядається як спроба змінити ідентичність цілого народу задля забезпечення довгострокової стабільності та контролю над СУАР.
