Декількома словами
Європейські країни намагаються підтримати дипломатію після обміну ударами між США та Іраном. ЄС стурбований можливістю ескалації конфлікту. Європа закликає Іран до переговорів зі США, тоді як Тегеран шукає підтримки в Росії.
Європейські країни в понеділок працювали над підтримкою дипломатичних зусиль, тоді як Іран та США обмінялися ударами після атаки на ядерну програму Ірану. Заклики до Тегерана розпочати переговори з Вашингтоном, схоже, залишилися без уваги, оскільки Іран звернувся за підтримкою до свого союзника Росії.
Ця криза стала головною темою зустрічі міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Брюсселі, де дипломати висловлювали занепокоєння можливістю відповідних заходів Ірану, здатних спровокувати ширшу війну та глобальну економічну нестабільність.
«Побоювання відповідних заходів та ескалації цієї війни величезні», — заявила голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.
Каллас додала, що будь-яка спроба Ірану перекрити Ормузьку протоку, ключовий маршрут для світового судноплавства, буде «надзвичайно небезпечною та невигідною ні для кого».
«Трійка» європейських країн (Велика Британія, Франція та Німеччина) поряд з ЄС очолюють зусилля з пошуку дипломатичного рішення, провівши напружену семигодинну зустріч у Женеві з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі у п'ятницю. Через день після того, як ці переговори завершилися туманною обіцянкою «зустрітися знову в майбутньому», американські бомбардувальники завдали ударів по трьох іранських ядерних та військових об'єктах.
Подальших переговорів «трійки» з Іраном наразі не планується, повідомило на умовах анонімності європейське дипломатичне джерело.
Проте, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі закликав Іран зустрітися з «трійкою» ще раз та розпочати переговори зі США. Заплановані американо-іранські переговори в Омані були скасовані після того, як Ізраїль почав атакувати ядерні об'єкти Ірану 13 червня. З того часу Іран виключив можливість переговорів, доки перебуває під атакою.
«Зійдіть із цього шляху, заспокойтеся та негайно і серйозно розпочніть переговори зі США», — заявив Леммі, який у неділю поговорив як з Арагчі, так і з держсекретарем США Марко Рубіо.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадепфуль заявив, що Європа повинна відігравати свою роль, але «реальною попередньою умовою для врегулювання конфлікту є готовність Ірану вести прямі переговори зі США».
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні повідомив журналістам у Брюсселі, що пропонує зустріч США та Ірану в Римі.
Однак у понеділок саме до Москви звернувся Іран, коли Арагчі зустрівся з президентом Володимиром Путіним у Кремлі. Путін засудив «неспровоковану агресію» США проти Ірану та заявив, що Росія допоможе іранському народу.
Путін заявив, що бачить у цьому візиті можливість вивчити, «як ми можемо вийти із сьогоднішньої ситуації». Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запропонувала посередництво.
Дипломатичні зусилля Європи ускладнювалися відсутністю попередньої інформації про дії адміністрації Трампа. Деякі країни не були заздалегідь повідомлені про удари. Велика Британія була повідомлена, але лише незадовго до падіння бомб.
Ще однією перешкодою стало недільне повідомлення Трампа в соціальних мережах, де він розмірковував про можливість «зміни режиму» в Ірані, попри запевнення офіційних осіб США, що Вашингтон не прагне змінити уряд у Тегерані.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підкреслив у понеділок, що «ми відкидаємо будь-які спроби організувати зміну режиму силою».
«Було б ілюзорно і небезпечно думати, що така зміна може бути спровокована силою та бомбами», — сказав він.
Іран наполягає, що його ядерна програма має виключно мирний характер, а американські розвідувальні служби оцінюють, що Тегеран не займається активною розробкою бомби. Однак Трамп та ізраїльські лідери стверджують, що Іран може швидко зібрати ядерну зброю, що робить його неминучою загрозою.
Удари США викликали змішані емоції в європейських столицях. На тлі тривоги щодо можливої ширшої війни та закликів до деескалації деякі американські союзники висловили полегшення від того, що ядерна програма Ірану була відкинута назад.
«Ми не можемо вдавати, що запобігання отриманню Іраном ядерної зброї не є хорошою річчю для цієї країни. Але ми вважаємо дипломатію пріоритетним шляхом вперед», — заявив Том Уеллс, речник британського лідера Стармера. «Пріоритетом прем'єр-міністра є повернення сторін за стіл переговорів для досягнення довгострокового врегулювання».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, чия країна є особливо вірним союзником Ізраїлю, заявив, що не бачить «причин критикувати те, що Ізраїль розпочав тиждень тому, а також причин критикувати те, що Америка зробила минулими вихідними».
Він визнав, що «це не без ризику, але і залишати все як є теж не було варіантом».
Мерц сказав, що він «дещо оптимістичний» щодо того, що конфлікт не розшириться. Він зазначив, що відповідь Ірану досі була набагато меншою «того, чого ми боялися», і що регіональні союзники Ірану виявили «відносно невелику» реакцію досі.
Але він застеріг, що «так не обов'язково має залишитися».
