Всупереч поширеній думці, що боєприпаси часів Другої світової війни, затоплені на дні Балтійського моря, є повністю токсичними для морської фауни, вчені виявили, що життя активно процвітає на цих небезпечних об'єктах.

Несподіваний прихисток для морських мешканців

Дослідники з Інституту Зенкенберга в Німеччині виявили у Любецькій затоці скупчення крабів, червів, риб та актиній, які оселилися безпосередньо на корпусах снарядів, зокрема на уламках крилатих бомб V-1, що використовувалися нацистською Німеччиною. Аналіз показав, що на цих боєголовках мешкає більше істот, ніж на навколишньому мулистому морському дні.

«Ми були готові побачити значно меншу кількість усіх видів тварин. Але вийшло навпаки», — розповів співавтор дослідження Андрій Веденін.

Світові конфлікти залишили значний слід в океанах: лише в німецьких водах знаходиться близько 1,5 мільйона метричних тонн скинутої зброї, переважно часів двох світових воєн. Ці реліквії містять вибухові речовини, такі як тротил (ТНТ), а також хімічні та ядерні залишки.

Чому вони обирають токсичні об'єкти?

Екологи вважають, що морських мешканців приваблює дефіцит твердих поверхонь у Балтійському морі. Через видобуток каменів і валунів для будівництва у ХІХ–ХХ століттях морське дно в регіоні переважно складається з плаского шару мулу й піску.

Таким чином, тверді металеві корпуси боєприпасів слугують рідкісними штучними рифами. Крім того, наявність хімікатів ізолює ці зони від інтенсивної людської діяльності, створюючи своєрідну захисну екологічну нішу, в якій тварини можуть процвітати, попри токсичні ризики.

Наступні кроки дослідників:

• Розрахунок обсягу забруднення, яке поглинається морським життям.
• Вивчення здатності цих організмів до розмноження в забрудненому середовищі.

Це дослідження, опубліковане в науковому журналі *Communications Earth and Environment*, є черговим свідченням дивовижної здатності природи до адаптації та використання наслідків людської діяльності для власного виживання.