Патрульний катер Військово-Морських Сил України мчав Чорним морем, його спарена 25-міліметрова кулеметна установка була націлена на горизонт. Ворог, Росія, був невидимий, але постійно присутній. У рубці управління капітан Михайло та його екіпаж сканували екрани, де кольорові зони позначали заміновані росіянами води, а червоні стрілки відстежували ворожі безпілотники, що нишпорили в районі.
У неділю Росія завдала масованого удару по Україні балістичними ракетами та дронами, внаслідок чого загинула одна людина та щонайменше семеро отримали поранення. Це остання з серії смертоносних атак, які, за словами Президента України Володимира Зеленського, чітко демонструють відсутність реальної зацікавленості Москви у переговорах про припинення вогню.
Хоча російські атаки дронами та ракетами не припинялися протягом більш ніж трьох років війни, останніми тижнями вони посилилися на тлі мирних переговорів, що тривають під егідою адміністрації Трампа.
Нещодавно український геолог Володимир Савицький, 75 років, купував на місцевому ринку свинячу грудинку, сало, лосось та виноград, коли почув крики чоловіка, схожого на нетверезого, який скаржився на президента Володимира Зеленського.
«Чому Зеленський не спитав нас, перш ніж віддавати наші копалини американцям?» — кричав він. До нього приєдналася жінка: «Американці приїдуть, щоб усе забрати».
Державний секретар США Марко Рубіо заявив у п'ятницю, що у Росії закінчується час, аби переконати адміністрацію Трампа у серйозності намірів щодо укладення мирної угоди з Україною, а не просто затягуванні часу.
Виступаючи в Брюсселі після дводенної зустрічі міністрів країн НАТО, пан Рубіо зазначив, що Сполучені Штати втрачають терпіння через «розмови про розмови» і натякнув, що Росії загрожують нові американські санкції.
Однак президент Росії Володимир Путін майже нічого не дав навзаєм, незважаючи на заявлену готовність до співпраці.
Його війська продовжують бомбардувати Україну – як на фронті, так і в глибині української території. Він майже не поступився на мирних переговорах, обтяжуючи угоду про безумовне 30-денне припинення вогню безліччю умов. Його підлеглі затягували переговори, висуваючи останніми днями вимоги щодо обмеженого перемир'я у Чорному морі.
Прем’єр-міністр Джорджа Мелоні зазначила, що її неодноразово запитували: «Ви з Європою чи зі Сполученими Штатами?»
Прем’єр-міністр відповіла, що вона завжди з Італією, і, відповідно, з Європою. «Я не сліпо слідую за Європою чи Сполученими Штатами», – сказала вона, додавши: «Але я також за єдність Заходу, і я вважаю, що це необхідно як для Європи, так і для Італії».
Війна в Україні досягла переломного моменту, коли деякі політики прагнуть зближення з лідером країни-агресора. Проте, протягом майже трьох років до цього, Сполучені Штати та Україна були об'єднані надзвичайною співпрацею в галузі розвідки, стратегії, планування та технологій, про еволюцію та внутрішню роботу якої знав лише невелике коло американських та союзних посадовців.
Якщо прогрес у завершенні війни в Україні вимагає згуртованості між союзниками, то наразі її, схоже, майже немає.
Шквал дипломатичних переговорів цього тижня не стільки сприяв перемир'ю, не кажучи вже про мир, скільки проілюстрував тривожну розбіжність, що зростає між Європою та Сполученими Штатами.
що б надала Сполученим Штатам значну частку в українських проєктах з розробки мінералів, нафти та газу, обидві сторони повернулися до початкової точки переговорів.
яка повторює широкі фінансові вимоги з початкового проєкту угоди, відхиленого Україною, і додає нові, які можуть обтяжити фінанси країни на роки.
Декілька українських законодавців припустили, що Україна не може прийняти таку угоду і що будуть потрібні нові переговори.
Європейські лідери зберуться в Парижі в четвер, щоб зміцнити підтримку України, створивши «коаліцію охочих», яка прагне допомогти розтерзаній війною країні дати відсіч Росії, незважаючи на коливання американської підтримки, і забезпечити майбутній мир.