Декількома словами
Смерть Маріо Варгаса Льоси – це втрата для світової літератури. Його творчість, відзначена Нобелівською премією, залишила значний слід у літературній спадщині Перу та всієї Латинської Америки.
Маріо Варгас Льоса, перуанський письменник, який поєднував у своїй творчості гострий реалізм з еротичними мотивами та зображення боротьби за індивідуальну свободу в Латинській Америці, а також писав есе, що зробили його одним із найвпливовіших політичних коментаторів в іспаномовному світі, помер у неділю в Лімі. Йому було 89 років.
Про його смерть повідомили у соціальних мережах його діти, Альваро, Гонсало та Моргана Варгас Льоса.
Пан Варгас Льоса, лауреат Нобелівської премії з літератури 2010 року, здобув славу ще молодим письменником завдяки своїм гострим та яскравим зображенням корупції, моральних компромісів та жорстокості, що панували в Перу. Він приєднався до когорти письменників, таких як Габріель Гарсіа Маркес з Колумбії та Хуліо Кортасар з Аргентини, які стали відомими у 1960-х роках як представники латиноамериканського літературного «буму».
Його відраза до норм вищого суспільства в Перу дала йому багате джерело натхнення. Після того, як у 14 років він був зарахований до військової академії Леонсіо Прадо в Лімі, пан Варгас Льоса перетворив цей досвід на свій перший роман «Час героя», критичний погляд на військове життя, опублікований у 1963 році.
Книга була засуджена кількома генералами, включно з одним, який стверджував, що вона фінансувалася Еквадором з метою підриву перуанської армії — що лише сприяло її миттєвому успіху.
Проте пан Варгас Льоса ніколи не був повністю захоплений магічним реалізмом своїх сучасників. І він був розчарований переслідуваннями дисидентів на Кубі Фіделем Кастро, відійшовши від лівої ідеології, яка десятиліттями панувала серед багатьох письменників у Латинській Америці.
