Декількома словами
Китай висловив протест проти торговельної політики США, звинувачуючи у протекціонізмі та порушенні торгових угод, що може загострити економічні відносини між країнами.
Китайський уряд засудив торговельну політику США
У середу китайський уряд виступив із тривалим засудженням торговельної політики США, звинувативши Сполучені Штати в багаторічному протекціонізмі та порушенні торгової угоди, яку обидві сторони узгодили наприкінці першого терміну президентства Трампа. Документ було видано інформаційним офісом Кабінету міністрів Пекіна через кілька годин після того, як Трамп підвищив до 104 відсотків додаткові тарифи на китайські товари, які він запровадив під час другого терміну.
У заяві США критикували за підготовку до введення 2 травня додаткових 90-відсоткових тарифів на посилки з Китаю низької вартості, які надходять до Сполучених Штатів без митного огляду та сплати мита. Вартість цих так званих поставок de minimis за останні роки зросла більш ніж у десять разів, перевищивши 60 мільярдів доларів минулого року.
У китайській заяві були й кілька несподіваних примирливих нот. «Як дві великі країни на різних стадіях розвитку з різними економічними системами, для Китаю та США природно мати розбіжності та тертя в економічній та торговельній співпраці», — йдеться в ній.
У звіті, опублікованому Інформаційним управлінням Держради, США піддали критиці за значне посилення експортного контролю над передачею Китаю технологій як цивільного, так і військового призначення. Управління припустило, що це є порушенням духу так званої угоди «Першої фази», досягнутої у 2020 році. У ньому йдеться про те, що Китай дотримувався пакту, який також закликав Китай збільшити закупівлі американської енергії, сільськогосподарської продукції та промислових товарів, таких як літаки від Boeing, американського аерокосмічного гіганта.
«Китайська сторона підтримувала дух контракту та докладала зусиль для подолання численних несприятливих факторів, включаючи несподіваний вплив пандемії, подальші збої в ланцюжку поставок та глобальну економічну рецесію, щоб забезпечити виконання угоди», — йдеться у звіті. Китай послався на затримки виробництва Boeing під час пандемії як на причини невиконання цієї частини пакту. Незважаючи на затримки Boeing, авіакомпанії, що контролюються китайським урядом, протягом шести років відмовлялися приймати поставки десятків раніше замовлених літаків. У той же час, значною мірою субсидований державний виробник, Shanghai-based Commercial Aircraft Corporation of China, прагне випустити власні однофюзеляжні пасажирські літаки.
У коментарі було схвалено поставки de minimis як такі, що надають більший вибір споживачам і допомагають малим підприємствам конкурувати. Великі китайські сайти електронної комерції, такі як Shein і Temu, розширили свої поставки з фабрик у Китаї безпосередньо до американських домогосподарств. У документі зазначається, що Китай дозволяє поставки посилок de minimis через служби доставки. Але на практиці Китай дозволяє набагато вужче звільнення від тарифів, ніж 800 доларів відповідно до правил США de minimis, обмежуючи вартість багатьох звільнених посилок до 27 доларів. У документі також не згадується, що Конгрес підвищив американський ліміт de minimis до 800 доларів у 2016 році, з 200 доларів раніше, що призвело до величезного стрибка таких поставок через Тихий океан з Китаю та сприяло буму китайських компаній електронної комерції.
