Адміністрація Трампа визнала потужний альянс озброєних банд на Гаїті терористичною групою. Ці банди втягнули країну у насильство та здійснили напади на державні установи. Цей крок, ймовірно, погіршить і без того важку гуманітарну кризу на Гаїті, де банди контролюють значну частину економіки країни, включно з ключовими точками доступу та розподілу, зокрема основними портами та дорогами.
Тарифи, запроваджені адміністрацією Трампа, спровокували хвилю судових позовів. Рік Волденберг, керівник компанії з виробництва освітніх іграшок Learning Resources, зіткнувся зі складною ситуацією: він має сплатити високі мита на товари, що прибувають з Китаю, або відмовитися від частини необхідного товару. Волденберг обрав агресивнішу стратегію, приєднавшись до інших противників, які юридично оскаржують правомірність мит Трампа.
Велика Британія оголосила про зняття санкцій з низки сирійських державних установ, запроваджених за часів колишнього президента Башара аль-Асада. Це є черговим сигналом про налагодження відносин Заходу з новим сирійським урядом. Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії оновило свій список підсанкційних організацій, виключивши з нього близько дюжини установ, серед яких міністерства внутрішніх справ та оборони Сирії, а також військова розвідка. На ці організації більше не поширюється заморожування активів.
Ахмед аль-Шара, колишній лідер повстанського угруповання, пов'язаного з Аль-Каїдою, тепер очолює Сирію після повалення режиму Башара аль-Асада. Він зіткнувся з величезними викликами: відновлення зруйнованої війною країни, переговори із Заходом щодо санкцій та налагодження відносин з Росією. Аль-Шара має враховувати геополітичні напруження між Туреччиною та Ізраїлем на території Сирії.
Президент Сирії Ахмед аль-Шара, колишній лідер джихадистів, нині стоїть перед складним завданням відновлення країни після повалення режиму Асада. В інтерв'ю The New York Times він наголосив на критичній необхідності зовнішньої підтримки для стабілізації Сирії. Аль-Шара закликає США зняти санкції, щоб відродити сирійську економіку. Він також потребує військової допомоги для створення нової армії та фінансової підтримки для забезпечення функціонування уряду.
США та Іран знову зустрілися для дипломатичних переговорів щодо ядерної діяльності Тегерану. Ізраїль уважно стежить за результатами. Ізраїль тривалий час покладався на жорстку лінію президента Трампа щодо Ірану, який закликав до знищення єврейської держави. Протягом свого першого терміну на посаді, він і робив це: наказав вбити високопоставленого іранського чиновника служби безпеки, зруйнував економіку Тегерана американськими санкціями та відмовився від міжнародної угоди, що обмежувала ядерну програму Ірану.
Попри суперечливі сигнали від адміністрації Трампа щодо того, чи хоче вона, щоб Іран повністю демонтував свою ядерну програму, іранські офіційні особи заявили в середу, що продовжать переговори з офіційними особами США та зосередяться на тому, що Америка говорить приватно під час переговорів.
У 2010 році Китай сколихнув світ, запровадивши ембарго на експорт ключових рідкоземельних металів до Японії. Японські керівники з тривогою виступали на телебаченні, попереджаючи про вичерпання критично важливої сировини.
Ембарго, спричинене територіальною суперечкою, тривало лише сім тижнів. Але воно змінило глобальний ланцюг постачання цих металів. Після закінчення ембарго Китай рішуче взяв під контроль свої мінеральні багатства. Вищі посадовці в Пекіні викорінили корупцію, придушили контрабандистів і консолідували галузь під державним контролем.
Сотні тисяч втрачених робочих місць. Масова бідність. Заводи, ферми та цілі галузі промисловості, що простоюють та потерпають. Це одні з найпоширеніших побоювань у Мексиці в разі повномасштабної торгової війни з президентом Трампом.
Але є ще один, менш відомий страх економічного протистояння зі Сполученими Штатами: відключення електроенергії, паралізовані великі міста та розгніване населення, якому наказано нормувати електроенергію.
Рамона Матос, нещодавно отримавши громадянство США, і колишня лікарка з Куби, не вагалася, коли вирішувала, за кого голосувати минулого року. Вона обрала Дональда Трампа, кандидата, який обіцяв бути жорстким щодо комуністичного уряду Куби. Вона сподівалася, що він допоможе звільнити кубинський народ і, зокрема, покладе край інструменту, який уряд Гавани використовував для покращення свого іміджу у світі — інструменту, який пані Матос вважала особливо огидним з особистих причин.