Декількома словами
Європа заявляє про посилення обороноздатності та підтримку України, однак стикається з внутрішніми розбіжностями щодо фінансування та спільних дій, що ставить під сумнів реальну здатність замінити допомогу США та забезпечити власну безпеку.
Європейські лідери, схоже, почули сигнал з Вашингтона щодо необхідності робити більше для власної оборони та підтримки України. Вони роблять гучні заяви про підтримку України та захист власних кордонів, демонструючи стійкість перед вимогливою, а часом і ворожою адміністрацією Трампа.
Однак між словами та діями неминуче виникає прірва, а єдність вже дає тріщини, особливо коли йдеться про витрати та запозичення коштів в умовах низького економічного зростання та високого боргу.
Нідерланди та інші країни не в захваті від ідеї збільшення колективного боргу для фінансування оборони. Утримувати Угорщину в єдиному руслі стає дедалі складніше.
А коли президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила план на мільярди євро для військових потреб під назвою «ReArm Europe» («Переозброїмо Європу»), дві найбільші країни блоку, Італія та Іспанія, визнали його дещо агресивним. Тепер план перейменовано на «Readiness 2030» («Готовність 2030»).
Це рік після того, як Дональд Трамп, як очікується, вже не буде президентом. Але це також реалістичне розуміння того, що нове зобов'язання Європи щодо самозабезпечення потребуватиме часу, мільярдів євро, політичної спритності та співпраці зі Сполученими Штатами.
