Декількома словами
Шанхай після пандемії змінився: повітря стало чистішим, вулиці тихішими завдяки електротранспорту, а життя значною мірою перейшло у цифровий формат через мобільні додатки. Це створює певні виклики для туристів, але місто залишається багатогранним та вишуканим.
Під час нещодавнього візиту до Шанхаю, дивлячись угору крізь крони дерев у колишньому районі Французької концесії, я усвідомив, що небо було не звичного сірого, а яскраво-блакитного кольору.
На жвавому перехресті біля Wukang Mansion, столітньої пам'ятки, що нагадує нью-йоркську будівлю Флетайрон, панувала дивна тиша, повз ледь чутно проносилися електричні автомобілі та велосипеди.
А вздовж особливо модної ділянки вулиці Хуайхай, яка зазвичай приваблювала стільки ж іноземців, скільки й місцевих жителів, тепер прогулювалися переважно китайські туристи тротуарами, чистими від сміття.
Після того, як я все життя любив Шанхай попри його забруднення, шум і безлад, мені здалося, ніби я зняв рожеві окуляри, щоб виявити, що місто справді змінилося на краще, набувши нових рис.
Колишня Французька концесія в Шанхаї затінена платанами. Будівля Wukang — це шанхайська версія нью-йоркського Флетайрона, популярне місце для фотографій.
Здається, місто, як і раніше, багатогранне та вишукане, але тепер воно значною мірою функціонує завдяки цифровим технологіям та додаткам, що може створювати певні труднощі для мандрівників, не інтегрованих у місцеву цифрову екосистему.
