Декількома словами
Розроблено нові аналізи крові та спинномозкової рідини, які точніше визначають вплив хвороби Альцгеймера на пам'ять та когнітивні функції, ніж традиційні тести на амілоїдні бляшки. Ці тести націлені на біомаркери (MTBR-tau243 та білки синапсів), пов'язані з пошкодженням нейронів, що може допомогти у ранній діагностиці за 10-20 років до симптомів та виборі ефективного лікування.
Коли лікарі підозрюють хворобу Альцгеймера, вони можуть призначити аналіз крові, щоб дізнатися, чи містить мозок пацієнта липкі амілоїдні бляшки, які є ознакою захворювання. Але результати цього тесту не розкажуть усієї історії, каже доктор Рендалл Бейтман, професор неврології Вашингтонського університету в Сент-Луїсі.
«Люди можуть мати голову, повну амілоїду, але не мати деменції чи втрати пам’яті», — говорить Бейтман.
Тому він та команда вчених розробили новий аналіз крові, який може показати, чи хвороба Альцгеймера насправді почала впливати на мислення та пам’ять людини.
Він доповнює інший новий тест, цього разу спинномозкової рідини, який може передбачити, чи зміни в мозку, пов’язані з хворобою Альцгеймера, ймовірно вплинуть на когнітивні функції.
«Це вагомий показник порушення пам’яті», — каже Тоні Вісс-Корей, професор неврології Стенфордського університету.
Обидва тести, описані в журналі Nature Medicine, можуть допомогти лікарям виявити пацієнтів, яким найімовірніше допоможуть препарати, що очищають мозок від амілоїдних бляшок. Обидва були розроблені за фінансування Національних інститутів здоров’я США.
Погляд за межі амілоїду
Аналіз крові є результатом пошуку кращих біомаркерів хвороби Альцгеймера — вимірюваних речовин в організмі, які вказують на наявність захворювання.
Бейтман та його команда вивчали тау-клубки, аномальні скупчення білка, що утворюються всередині нейронів у людей з хворобою Альцгеймера. Ці клубки вважаються ознакою хвороби, поряд з амілоїдними бляшками.
Команда помітила, що одна область тау-білка відіграє вирішальну роль у пошкодженні нейронів та спричиненні втрати пам’яті. І вони знайшли біомаркер для цієї області під назвою MTBR-tau243.
Порівняно з біомаркерами амілоїдних бляшок, MTBR-tau243 «був набагато тісніше пов’язаний із втратою пам’яті, початком симптомів, стадією деменції — усім тим, що хвилює пацієнтів», — каже Бейтман.
Спочатку команді доводилося використовувати спинномозкову рідину для надійного вимірювання рівнів нового біомаркера. Але врешті-решт вони розробили тест, який може використовувати зразки крові.
Аналіз крові показує, скільки аномального тау-білка є в мозку пацієнта, каже Бейтман, «і він підвищується лише тоді, коли у людей з’являються симптоми».
Коли тест стане комерційно доступним, за словами Бейтмана, він надасть лікарям швидкий та простий спосіб визначити, чи амілоїдні бляшки в мозку пацієнта насправді впливають на його пам’ять та мислення.
Він також покаже, чи хвороба Альцгеймера прогресувала до такої міри, що лікування препаратами навряд чи допоможе, каже він.
«Тепер ми можемо зробити набагато обґрунтованіший вибір щодо того, яку користь ви, ймовірно, отримаєте, якщо пройдете лікування для видалення амілоїдних бляшок», — говорить Бейтман.
Вимірювання синапсів
Інший новий тест, цього разу спинномозкової рідини, походить від команди під керівництвом Вісс-Корея зі Стенфорда.
Він каже, що вони поставили собі за мету відповісти на просте запитання, пов’язане зі старінням: «Чи можемо ми знайти білки, які змінюються, якщо пам’ять людини працює погано?»
Команда вивчила понад 7000 білків у спинномозковій рідині понад 3000 людей. Два білки виявилися потенційними біомаркерами.
Рівні одного білка різко зростали у людей з проблемами пам’яті, тоді як рівні іншого різко падали.
«Тож ми розрахували співвідношення між ними, і це співвідношення виявилося дуже добрим показником того, чи в порядку пам’ять людини, чи ні», — каже Вісс-Корей.
Співвідношення також можна використовувати для прогнозування можливої втрати пам’яті у людей, які мають генетичну схильність до хвороби Альцгеймера.
«У цих осіб [співвідношення] зростає за 10-20 років до того, як їм поставлять фактичний діагноз хвороби», — каже Вісс-Корей, оскільки саме тоді з’являються перші ледь помітні ознаки когнітивних порушень.
Обидва білки в тесті беруть участь у регуляції синапсів — зв’язків між нейронами, каже доктор Пол Ворлі, професор нейронаук Університету Джонса Гопкінса. Тому логічно, що рівні цих білків змінюються, коли хвороба Альцгеймера починає впливати на функцію мозку.
«Найцікавіше тут те, що це процес, який, схоже, передбачає розвиток когнітивного спаду через 10, 20, 30 років», — каже Ворлі. Це означає, що має бути можливим розпочати лікування задовго до появи симптомів хвороби Альцгеймера, додає він.
Ворлі був частиною команди, яка показала, як втрата одного з двох білків, що використовуються в тесті, порушує синапси та призводить до втрати пам’яті при хворобі Альцгеймера. Його команда також виявила, що люди можуть залишатися когнітивно нормальними попри наявність амілоїдних бляшок, доки їхній мозок має нормальний рівень цього білка.
Важливість синапсів при хворобі Альцгеймера свідчить про те, що збереження їхньої функції — можливо, шляхом підвищення рівня цього білка — може бути одним зі способів лікування або профілактики захворювання, каже Ворлі.
«Фундаментальна біологія підтверджує це», — зазначає він.
