Папа Франциск: спадок та розкол в церкві США

У 2013 році, через кілька місяців після початку свого понтифікату, Папу Франциска запитали про геїв-священиків, і він відповів: «Хто я такий, щоб судити?». У Сполучених Штатах католики та некатолики однаково ахнули. Протягом багатьох років Римсько-католицька церква в Сполучених Штатах глибоко співпрацювала з релігійними правими в жорстоких конфліктах щодо таких питань, як аборти, одностатеві шлюби та контрацепція. Але Папа Франциск хотів церкву «з завжди широко відкритими дверима», як він сказав у своєму першому апостольському повчанні. Слова, подібні до цих, зробили нового Папу революційною фігурою в Сполучених Штатах, як у католицькій церкві, так і в політиці країни. Він закликав кожного змістити свій моральний фокус на такі питання, як бідність, імміграція та війна, а також протистояти реаліям нерівності доходів і зміни клімату. Папа Франциск запропонував прогресивний, публічний католицизм у дії, що збіглося з епохою Обами, і на початку свого понтифікату він просунув церкву США вперед після скандалів про сексуальне насильство, які схвилювали понтифікат його попередника. Він підштовхнув церковних лідерів бути пасторами, а не доктринерами, і висунув єпископів на свій лад, сподіваючись створити тривалі тональні зміни в церкві через її керівництво. Він дав голос зростаючій частці католиків-латиноамериканців, оскільки американська церква стала менш білою, і призначив першого афроамериканського кардинала. Він дозволив священикам благословляти одностатеві пари та полегшив розлученим і повторно одруженим католикам участь у церковному житті. Роблячи це, він захопив уяву мільйонів як усередині, так і за межами американської церкви, які довго почувалися відкинутими. У час зростаючої секуляризації найбільш помітний християнський лідер світу дав надію багатьом некатоликам США, які побачили в ньому морального візіонера, тоді як значна частина публічного християнства в Америці зробила правий поворот.