Перспективи встановлення миру в секторі Газа стали ще примарнішими після того, як Ізраїль схвалив плани масштабної військової ескалації. Це контрастує з попередніми заявами колишнього президента США Дональда Трампа, який висловлював оптимізм щодо швидкого завершення війни.

Під час зустрічі з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу на початку квітня Трамп заявляв, що хотів би «побачити припинення війни» і вірить, що це станеться «не в такому вже й далекому майбутньому». Однак за місяць ситуація докорінно змінилася.

У понеділок Нетаньягу попередив про майбутню «інтенсивну» ескалацію в палестинському анклаві. Його кабінет безпеки схвалив плани мобілізації десятків тисяч резервістів для нової широкомасштабної операції.

Прихильники жорсткої лінії в Ізраїлі наполягають, що лише військова сила може змусити ХАМАС звільнити понад 20 заручників, яких він досі утримує, і покласти край конфлікту. Водночас, багато аналітиків вважають, що значна ізраїльська ескалація може знищити будь-які надії на мирне врегулювання, які ще залишалися.

Питання тепер полягає в тому, як на це відреагує Трамп. Аналітики зауважують, що після початкового сплеску дипломатичних зусиль щодо звільнення заручників та досягнення довгострокового врегулювання, Трамп та його високопосадовці стали менш сфокусованими на цьому конфлікті. Це, по суті, дало Нетаньягу певну свободу дій, якою він, схоже, готовий скористатися.

За словами Ілана Голденберга, фахівця з Близького Сходу, який працював в адміністраціях Обами та Байдена, на початку адміністрації Трампа «всі обіцянки стосувалися Гази». Але коли перемир'я було зірвано, «Трамп фактично дав ізраїльтянам зелене світло робити все, що вони хотіли». Голденберг додав, що, на його думку, Трамп «не так залучений», і йому «нібито стало нудно».

Трамп планує поїздку на Близький Схід наступного тижня, з зупинками в Саудівській Аравії, Катарі та Об'єднаних Арабських Еміратах.

Серед попередніх дій адміністрації Трампа щодо Гази – арешт палестинського активіста у США, попередження бойовикам ХАМАС про наслідки у разі незвільнення заручників, зустрічі з звільненими заручниками та відправка Ізраїлю зброї в обхід Конгресу.

Однією з ознак зміни пріоритетів є портфоліо спеціального посланника Трампа на Близькому Сході Стіва Віткоффа. Спочатку він активно займався дипломатією між Ізраїлем та ХАМАС, але згодом став свого роду «суперпосланником», який виконує безліч місій. Віткофф, колишній забудовник та давній друг Трампа, тепер займається також іранським питанням та чотири рази зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним для обговорення України.

Навряд чи ці функції перейняв держсекретар Марко Рубіо, якому Трамп минулого тижня також надав посаду радника з національної безпеки. Рубіо ще не відвідував Ізраїль.

Майкл Маковскі, президент та голова Єврейського інституту національної безпеки Америки, зазначив, що на відміну від адміністрації Байдена, яка «намагалася мікроменеджерити операції Ізраїлю» і приділяла значну увагу Газі після 7 жовтня з метою обмеження страждань цивільного населення та захисту Ізраїлю від міжнародного засудження, увага Трампа до конфлікту була спорадичною. За його словами, ізраїльські чиновники тепер «не отримують телефонних дзвінків», і на них «не тиснуть щодо кількості вантажівок з допомогою».

Представник Ради національної безпеки Браян Х’юз заявив, що Трамп «залишається відданим забезпеченню негайного звільнення заручників і припиненню правління ХАМАС у Газі». Він додав, що «ХАМАС несе виключну відповідальність за цей конфлікт і за поновлення бойових дій».