Декількома словами
Європа активно залучає американських вчених, пропонуючи фінансову підтримку та заявляючи про захист академічної свободи на тлі політики адміністрації Трампа, що призвела до скорочення фінансування науки в США. Європейські лідери розглядають цю ситуацію як можливість для зміцнення свого наукового потенціалу.
Європейські лідери пропонують фінансову допомогу дослідникам зі США, сподіваючись скористатися тим, що вони називають "гігантським прорахунком" адміністрації Трампа, яка скорочує підтримку науковим установам та погрожує заморозити федеральне фінансування таких університетів, як Гарвард і Колумбія.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що ніхто кілька років тому не міг уявити, що одна з великих демократій світу "ліквідує дослідницькі програми під приводом того, що в її програмі з'явилося слово "різноманітність"". Він виступав у Сорбонні в Парижі під час заходу "Обери Європу для науки", організованого урядом Франції та Європейським Союзом.
За словами пана Макрона, немислимо, щоб нація, чия "економіка настільки сильно залежить від вільної науки", "здійснила таку помилку", натякаючи також на відкликання віз для дослідників у США.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, оголосила про інвестиції в розмірі 500 мільйонів євро ($566 мільйонів) протягом наступних двох років, щоб "зробити Європу магнітом для дослідників". Хоча ця сума є незначною порівняно з мільярдними скороченнями, з якими стикаються американські університети, вона доповнює міжнародну дослідницьку програму "Горизонт Європа" вартістю 105 мільярдів доларів, що підтримує наукові прориви, як геномне секвенування та мРНК-вакцини.
Пані фон дер Ляєн не згадала США поіменно, але описала глобальне середовище, де "фундаментальні, вільні та відкриті дослідження ставляться під сумнів". "Який гігантський прорахунок!" – вигукнула вона.
У Європі поширене відчуття, що пан Трамп відмовився від традиційної американської підтримки свободи, слова та демократії через своє прийняття автократів та нападки на науку й академічні кола. Це створило напруженість, але також і відчуття можливості на континенті, де залучення найкращих наукових умів до потужних і незалежних університетів розглядається як частина ширшої кампанії з "переозброєння" Європи як незалежної сили.
У довгостроковій перспективі Європейська комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, планує подвоїти гранти для дослідників, які переїжджають, та закріпити свободу наукових досліджень у законі під назвою European Research Area Act.
"Першочерговий пріоритет – забезпечити, щоб наука в Європі залишалася відкритою та вільною. Це наша візитна картка", – сказала пані фон дер Ляєн.
Нападки адміністрації Трампа на науку та погрози університетам стали головним поштовхом для конференції, на якій були присутні урядові міністри та видатні дослідники з усієї Європи. США все частіше розглядаються як стратегічний супротивник, і відкриття дверей для американських дослідників та науковців розглядається як довгострокова відповідь на цей виклик.
Послання пана Макрона до вчених було таким: "Якщо ви любите свободу, приїжджайте, допоможіть нам залишатися вільними".
Франція оголосила про власну програму для залучення дослідників зі США минулого місяця. Уряд пообіцяв університетам та дослідницьким установам країни до 50 відсотків необхідного фінансування для залучення міжнародних дослідників, у тому числі тих, хто працює в галузях, що перебувають під тиском адміністрації Трампа, таких як кліматичні дослідження та низьковуглецева енергетика. У понеділок пан Макрон повідомив, що його уряд виділить на цю програму 113 мільйонів доларів.
Тривога в Європі почала лунати, коли адміністрація Трампа скоротила робочі місця та заморозила наукові гранти у провідних американських установах як частину заходів зі скорочення витрат. Розчарування в Європі посилилося, коли уряд США розпочав нападки на програми різноманітності та намагався диктувати університетам "кого вони можуть приймати та наймати, і які напрямки досліджень та запитів вони можуть переслідувати", за словами президента Гарварда Алана М. Гарбера.
Гарвард подав до суду на адміністрацію Трампа через замороження федерального фінансування у розмірі 2,2 мільярда доларів. Пан Трамп минулого тижня розмірковував про припинення податкового статусу Гарварда як некомерційної організації.
Уряд США також звільнив співробітників у центрах, які вважаються вершиною наукових досліджень, включаючи Національне управління океанічних та атмосферних досліджень, Національний науковий фонд, Центри контролю та профілактики захворювань та Національні інститути охорони здоров'я.
Водночас деякі федеральні агентства видалили зі своїх веб-сайтів та заявок на гранти слова, які адміністрація Трампа вважала неприйнятними. Серед заборонених термінів – "наука про клімат", "різноманітність" та "гендер".
У сукупності ці дії викликали занепокоєння в академічних колах та дослідницьких інститутах: вчені хвилюються не лише за свої робочі місця, а й за довгострокову життєздатність своїх досліджень.
"У США, колись раю для дослідників, академічна свобода піддається сумніву. Межа між істиною та неправдою, між фактом і вірою стирається", – заявила міністерка освіти Франції Елізабет Борн, відкриваючи конференцію.
Французькі університети були на передовій спроб скористатися потенційним "витоком мізків" зі США. Університет Екс-Марсель проводить співбесіди з близько 300 кандидатами на свою програму "Безпечне місце для науки", яку він запустив у березні у відповідь на скорочення адміністрації Трампа. З того часу багато інших університетів та інститутів наслідували цей приклад.
"Наші власні інтереси, а також наші цінності тепер наказують нам бути притулком для знань, де б вони не були під тиском", – сказав Луї Васі, президент університету Sciences Po в Парижі.
Колишній президент Франції Франсуа Олланд запропонував закон про створення статусу "наукового біженця" для дослідників, чия робота перебуває під загрозою в їхніх країнах.
Однак деякі керівники університетів та професори критикують цю ініціативу. Вони стверджують, що, намагаючись залучити американських дослідників, Франція одночасно скорочує бюджети на вищу освіту та дослідження для боротьби зі зростаючим дефіцитом бюджету країни.
