Для багатьох людей звільнення з місць позбавлення волі означає довгоочікуване повернення до нормального життя та близьких. Проте для тих, хто відбував покарання у віддалених регіонах, сам шлях додому може виявитися смертельно небезпечним випробуванням. Відсутність доступного транспорту, величезні відстані та суворі природні умови перетворюють простий переїзд на виснажливий та ризикований перехід, який інколи закінчується трагедією.

За даними різних правозахисних організацій та регіональних ЗМІ, щороку фіксуються випадки загибелі колишніх ув'язнених, які намагалися дістатися своїх домівок після звільнення. Нерідко люди опиняються за сотні, а то й тисячі кілометрів від рідних місць без достатніх коштів на існування або можливості скористатися громадським транспортом. У таких умовах єдиним виходом залишається піший перехід трасами, через ліси чи малонаселені райони.

Цей небезпечний шлях додому пов'язаний із безліччю ризиків. Колишні ув'язнені можуть стати жертвами злочинців, потрапити у ДТП, зіткнутися з дикими тваринами або просто загинути від переохолодження, голоду чи зневоднення. Особливо вразливі ті, хто звільняється у холодну пору року або в регіонах з екстремальним кліматом. Проблема посилюється відсутністю єдиної системи допомоги чи супроводу для звільнених осіб, які прямують додому.

Експерти наголошують, що вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу, що включає не лише організацію централізованого транспортування звільнених, а й створення системи соціальної адаптації та підтримки, яка допоможе колишнім ув'язненим безпечно повернутися до суспільства та почати нове життя, не ризикуючи своїм життям на шляху додому.