Під час президентства Дональда Трампа відносини між Сполученими Штатами та Китаєм були затьмарені масштабним торговельним конфліктом, який часто називали "торговельною війною". Адміністрація Трампа запровадила значні мита на імпорт китайських товарів, вартістю сотні мільярдів доларів.

Основними причинами введення тарифів, згідно із заявами Вашингтона, були нібито недобросовісні торговельні практики Пекіна, крадіжка інтелектуальної власності американських компаній та прагнення скоротити величезний торговельний дефіцит між двома країнами. Ці заходи торкнулися широкого спектру продукції, від електроніки до сільськогосподарських товарів.

Китайська сторона відповіла на дії США дзеркально, запровадивши тарифи у відповідь на американські товари. Ця ескалація негативно вплинула на світову економіку, спричиняючи невизначеність на ринках та порушуючи глобальні ланцюжки поставок.

Для врегулювання конфлікту було здійснено численні спроби проведення переговорів між представниками двох країн. Американську делегацію очолювали торговий представник Роберт Лайтхайзер та міністр фінансів Стівен Мнучін, а китайську – віцепрем'єр Лю Хе. Переговори відбувалися у кілька етапів, часто супроводжуючись як повідомленнями про прогрес, так і новими загостреннями.

Метою цих переговорів з боку США було досягнення угоди, яка б не лише зменшила торговельний дисбаланс, а й змусила Китай провести структурні реформи у своїй економіці, що стосуються доступу на ринок, захисту інтелектуальної власності та субсидування державних підприємств. Попри складнощі, наприкінці 2019 року було підписано так звану "першу угоду", яка передбачала часткове зниження тарифів та збільшення закупівель Китаєм американської продукції.

Проте, більшість запроваджених Трампом тарифів залишилася чинною, а фундаментальні розбіжності між економіками США та Китаю збереглися. Торгові переговори стали яскравим прикладом складного та напруженого характеру відносин між двома найбільшими економіками світу.