Декількома словами
Йозеф Фарес, автор відомих кооперативних ігор It Takes Two та A Way Out, розповідає, як його дитинство в Лівані під час громадянської війни сформувало його бажання створювати ігри для єднання людей. Він вірить у силу ігор будувати зв'язки та сприяти співпраці.
Йозеф Фарес, відомий своїми унікальними кооперативними іграми «A Way Out» та «It Takes Two», що здобули світове визнання, має особисту історію, яка глибоко вплинула на його філософію розробки. Він виріс у Бейруті, Ліван, у період руйнівної громадянської війни. Цей досвід хаосу, небезпеки та невизначеності залишив значний слід на його світогляді.
Замість того, щоб фокусуватися на руйнівних аспектах конфлікту, Фарес виніс із дитинства глибоке розуміння важливості людських зв'язків, взаємодопомоги та співпраці в екстремальних умовах. Саме це усвідомлення стало наріжним каменем його підходу до створення ігор, які вимагають від гравців діяти спільно, взаємодіяти та розв'язувати проблеми разом.
Наприклад, «A Way Out» – це екшн-пригода, яку можна пройти тільки удвох, де гравці спільно планують втечу з в'язниці. «It Takes Two», що отримала численні нагороди, включно з титулом «Гра року», є майстерною метафорою про налагодження стосунків, де два гравці, граючи за пару на межі розлучення, долають фантастичні перешкоди, вирішуючи головоломки та завдання лише завдяки тісній співпраці.
Фарес переконаний у здатності відеоігор не тільки розважати, але й будувати мости між людьми. Він прагне створювати ігровий досвід, який сприяє спілкуванню, емпатії та зміцненню зв'язків між друзями, родиною чи партнерами. Для нього ігри – це потужний інструмент для єднання у світі, що часто відчуває брак близькості.
Таким чином, дитинство, проведене в умовах громадянської війни, парадоксальним чином надихнуло Йозефа Фареса на створення ігрових світів, де головною рушійною силою є єдність та співпраця. Його історія є яскравим прикладом того, як навіть найскладніший життєвий досвід може стати джерелом творчості, спрямованої на зближення людей.
