Декількома словами
В Україні тривають дискусії щодо долі державних земель. Фахівці виступають проти їх масового продажу, застерігаючи про шкоду для екології, обмеження доступу громадян та короткостроковість економічної вигоди такого кроку.
Питання управління державними землями в Україні залишається надзвичайно актуальним. Хоча ринок сільськогосподарських земель відкрито, дискусії щодо долі інших державних територій, особливо тих, що мають екологічне та рекреаційне значення, не вщухають. Ідея їх масового продажу викликає серйозне занепокоєння.
Головний аргумент проти відчуження державних земель – це потенційна шкода для довкілля. Значна частина цих територій включає ліси, водно-болотні угіддя, частини природних заповідників та національних парків, місця проживання рідкісних видів флори і фауни. Передача таких ділянок у приватну власність без належних обмежень та контролю може призвести до їх знищення, нераціонального використання та втрати унікальних екосистем. Збереження природних територій є критично важливим для екологічної безпеки України.
Не менш важливим є питання публічного доступу. Державні ліси, річки, озера та інші природні об'єкти, розташовані на державних землях, традиційно є місцями відпочинку, туризму, збору ягід та грибів для громадян. Приватизація може обмежити або повністю унеможливити вільний доступ до цих територій, що є неприпустимим з точки зору суспільних інтересів.
Економічні вигоди від швидкого продажу державних активів можуть здаватися привабливими для наповнення бюджету. Однак експерти наголошують на короткостроковому характері такої вигоди порівняно з довгостроковими втратами. Раціональне та стійке управління державними землями, розвиток екотуризму, лісового господарства, збереження біорізноманіття можуть забезпечити значно більший та стабільніший економічний ефект у перспективі, зберігаючи при цьому національні багатства.
Замість поспішного продажу державні землі потребують ефективного управління, захисту від незаконних захоплень та використання їх потенціалу для сталого розвитку країни, включаючи рекреацію та збереження природи. Збереження державних земель як суспільного надбання є пріоритетом для майбутніх поколінь українців.
