Декількома словами
Сирійські курди зберігають глибоку недовіру до уряду в Дамаску через багаторічну маргіналізацію та побоювання втратити автономію, здобуту під час громадянської війни. Відсутність діалогу між сторонами перешкоджає мирному врегулюванню та стабільності.
Недовіра між сирійськими курдами та центральним урядом у Дамаску має глибоке коріння в історії та залишається гострим питанням навіть на тлі змін у країні.
Історично курдська меншість у Сирії зазнавала маргіналізації та утисків з боку центральної влади. Ці проблеми загострилися під час громадянської війни, коли сирійська армія відступила з північних та східних регіонів, де переважно проживають курди. В умовах хаосу та боротьби з ІДІЛ (організація, діяльність якої заборонена в Україні та низці інших країн), місцеві курдські сили, відомі як Загони народної самооборони (YPG) та їхній альянс, Сирійські демократичні сили (SDF), за підтримки міжнародної коаліції (зокрема США), фактично взяли під свій контроль значні території та створили структури самоврядування.
Сьогодні, коли уряд Башара Асада зміцнює позиції та заявляє про відновлення контролю над усією територією країни, ставлення до курдських районів залишається невизначеним. Курдська адміністрація на північному сході Сирії прагне зберегти досягнутий рівень автономії та вимагає визнання своїх прав і політичного статусу в майбутній конституції країни. Однак Дамаск послідовно відкидає ідеї федералізації чи надання широкої автономії, наполягаючи на унітарній державі та повному відновленні централізованого управління.
Основна причина глибокої недовіри з боку курдів – побоювання втратити свої здобутки в галузі самоврядування та безпеки, а також страх перед репресіями з боку центральної влади, згадуючи десятиліття дискримінації. Відсутність політичного діалогу між Дамаском та курдськими представниками лише посилює ситуацію. У той час як уряд Сирії пріоритетом бачить відновлення суверенітету та центральної влади, курдське населення у своїх регіонах прагне до збереження унікальних політичних та соціальних структур, створених ними.
Ця безвихідна ситуація підриває перспективи довгострокової стабільності та мирного врегулювання в Сирії, залишаючи відкритим питання про майбутнє мільйонного курдського населення країни.
