Декількома словами
Росія використовує переговори про припинення вогню, ініційовані США, для затягування часу та висування вигідних для себе умов, таких як зняття санкцій. Ця тактика дає Кремлю перевагу, оскільки окремі домовленості не призводять до всеосяжного миру, а радше дозволяють Москві отримувати поступки.
Україна вважала, що досягла домовленості про негайне припинення бойових дій у Чорному морі. Росія заявила, що спочатку потрібно зняти економічні санкції. А Сполучені Штати взагалі не торкнулися питання термінів, лише повторивши загальну вимогу адміністрації Трампа про припинення вогню.
Суперечливі заяви, оприлюднені цього тижня після переговорів про припинення вогню на середньому рівні в Саудівській Аравії, стали останнім свідченням хаотичного процесу, в якому, на думку аналітиків та експертів, Кремль, схоже, грає на час і здобуває перевагу.
Адміністрація Трампа мала на меті укласти низку обмежених угод про припинення вогню, стверджуючи, що скромні домовленості прокладуть шлях до ширшого перемир'я і, зрештою, до мирної угоди для завершення конфлікту. Але поки що ці поступові угоди здебільшого стали для Росії способом отримати поступки від України та прихильність Білого дому, який прагне виглядати миротворцем.
У вівторок Москва заявила, що погодиться на перемир'я в Чорному морі лише за умови зняття санкцій з її державного сільськогосподарського банку «Россельхозбанк» та інших обмежень. Якщо Вашингтон погодиться на ці умови і натисне на європейських союзників, щоб вони зробили те саме, запропонована угода щодо Чорного моря принесе більше користі Москві, ніж Києву, вважають експерти.
Переговори щодо Чорного моря відбулися після іншої обмеженої угоди, досягнутої за посередництва Вашингтона: 30-денної паузи в ударах Росії та України по енергетичних об'єктах. Ця угода також вигідна Москві, враховуючи значні збитки, завдані українськими ударами нафтогазовим об'єктам по всій Росії, і вона не мала чіткого механізму контролю за дотриманням. Обидві сторони швидко звинуватили одна одну в продовженні таких ударів.
А раніше цього місяця президент Росії Володимир Путін фактично відкинув пропозицію про загальне 30-денне припинення вогню, запропоновану Вашингтоном і Києвом. Пан Путін висунув умови, зокрема заморожування набору українського персоналу, військової підготовки та імпорту озброєнь, що зробило б Київ особливо вразливим у разі відновлення бойових дій.
