Після понад ста днів президентства Дональда Трампа, що відзначилися, на думку критиків, надмірним тиском та економічним самознищенням, республіканцям у Конгресі США потрібне "перезавантаження", щоб зберегти свої політичні перспективи. Спікер Палати представників Майк Джонсон робить ставку на пакет законопроектів про витрати та зниження податків, який має дати поштовх.

Численні комітети Палати представників зараз швидко працюють над складанням законопроекту, який Джонсон пообіцяв передати Трампу до Дня незалежності. Цей "один великий, красивий законопроект", як його назвав Трамп, містить більшість законодавчих пріоритетів президента. Стратегія полягає в тому, щоб зробити законопроект занадто великим, щоб провалитися, ставлячи на те, що члени партії, які вагаються, не захочуть голосувати проти нього і завдати лідеру своєї партії такої болючої поразки.

Але що, якщо він таки буде ухвалений, а виборці його майже не помітять? Деталі ще доопрацьовуються, але законопроект може включати скорочення програми медичного страхування Medicaid, а також збільшення фінансування правоохоронних органів з питань імміграції та армії. Проте серце законопроекту – це продовження податкового закону 2017 року, насамперед знижених ставок податку на доходи фізичних осіб.

За умов нестабільної економіки, що похитнулася від нерозважливого використання президентом тарифів, адміністрація заявила, що продовження дії закону є нагальною необхідністю, яка заспокоїть ринки та надасть економіці стимулу.

Однак лідери республіканців у Конгресі, сенатор Джон Тьюн та спікер Майк Джонсон, не повинні переконувати себе, що цей законопроект врятує республіканців від наслідків тарифів Трампа. Лідери зараз стикаються зі сходяться політичними проблемами: вся енергія партії спрямована на ухвалення цього одного законопроекту, за який виборці можуть їх не винагородити, і ці зусилля, ймовірно, заважають їм чинити більший тиск на Трампа, щоб він припинив вводити тарифи.

Багато республіканців сподіваються, що податковий законопроект зможе пом'якшити економічну шкоду, спричинену тарифами Трампа, але це вкрай малоймовірно. Те, як сам Трамп говорить про законодавчий пакет, їм зовсім не допомагає. Він та лідери республіканців продають продовження податкового закону як зниження податків "для всіх". "Це буде найбільший законопроект в історії нашої країни щодо зниження податків та регуляторного навантаження та інших речей", - заявив Трамп минулого місяця. Але реальність така, що для більшості людей це зовсім не зниження. Ставки, які вони зберігають, діють вже понад сім років.

Продовження положень закону, термін дії яких спливає, є абсолютно необхідним, щоб запобігти зростанню податків для американських сімей у момент падіння економічної довіри. Конгрес безперечно має продовжити дію закону та запобігти підвищенню податків для працюючих американців.

Політична проблема полягає в тому, що для виборців тут мало нового. Незважаючи на шквал масштабних виконавчих дій Трампа, в його законодавчій програмі відчувається дивна обмеженість. Від Конгресу не вимагають провести реорганізацію федерального уряду чи розробити нову ініціативу з розвитку робочої сили для підготовки до повернення американського виробництва. Президент запропонував кілька нових податкових пільг, наприклад, на чайові, понаднормову оплату та для отримувачів соціального забезпечення. Але ці заходи, швидше за все, будуть точковими.

Навіть якщо збереження ставок податку на доходи на постійній основі забезпечить певну економічну визначеність та стимулюватиме інвестиції, це просто не зрівняється з тим ударом, який президент завдає економіці своїм тарифним режимом. А демократи чітко дали зрозуміти, що спробують змусити республіканців заплатити ціну за скорочення програми Medicaid — можливо, найбільш відчутну зміну політики, яку відчують деякі американці.

У 2018 році виборці здебільшого проігнорували податкові пільги, які республіканці щойно ухвалили; демократи повернули собі більшість у Палаті представників на проміжних виборах того року.

Сьогодні, маючи лише незначну більшість, республіканці стикаються з проблемою утримання Палати представників та збереження повного контролю республіканців. Історія не на їхньому боці. Кожен президент з часів Білла Клінтона, за винятком Джорджа Буша-молодшого після 11 вересня, бачив, як його партія втрачала контроль над Палатою представників на перших проміжних виборах свого президентства. Щоб кинути виклик історії та зберегти контроль над Палатою, республіканцям потрібно буде переконати виборців, що вони працюють над зниженням вартості життя та створенням процвітаючої економіки.

Президент, звісно, рухає країну в іншому напрямку, підвищуючи витрати та б'ючи по ринках своїми тарифами. І багато економістів попереджають, що найгірші наслідки тарифів — вищі ціни та порожні полиці — проявляться лише цього літа, саме вчасно, щоб ще більше затьмарити можливе ухвалення президентських податкових скорочень.

Очевидною відповіддю на цю проблему, що назріває, було б тиск лідерів Конгресу на Трампа, щоб той відмовився від своєї торговельної політики, або, Боже збав, щоб Конгрес повернув собі конституційні повноваження щодо тарифів.

Тут Тьюн і Джонсон стикаються з політичною дилемою, що межує з пасткою. Вони уникають критики торговельної політики Трампа, ймовірно, тому, що їм потрібна його політична підтримка для проведення продовження податкових пільг через Конгрес. Але це дозволило президенту продовжувати руйнівний курс для економіки та для їхньої більшості в Конгресі. Економіка — не єдине, що має значення в політиці, але це перше, що має значення. Без стабільної економічної основи, на яку можна спиратися, члени Палати представників у "коливних" округах мають небезпечний шлях до переобрання.

Може здатися, що занадто рано турбуватися про проміжні вибори, але найближчі тижні визначать, що, якщо взагалі щось, республіканці зможуть показати виборцям як результат надання їм повного контролю над Вашингтоном.

Ухвалення законопроекту, що запобігає зростанню податкових ставок, є необхідним кроком. Але лідери Конгресу не повинні себе обманювати. Якщо тільки вони — або ринки — не зможуть переконати президента відступити від тарифів, цей "один великий красивий законопроект" може здатися виборцям не більше ніж "рідкою кашею".