Декількома словами
Верховний суд США розглядає важливу справу щодо відповідальності правоохоронних органів за помилкові рейди, що може мати значні наслідки для захисту прав громадян.
Верховний суд США розглядає справу про те, чи можуть правоохоронні органи нести відповідальність за помилкові рейди на приватні будинки. Інцидент, який став предметом розгляду, трапився в Атланті в жовтні 2017 року, коли агенти ФБР і SWAT помилково вдерлися в будинок Тріни Мартін, її 7-річного сина Гейба та партнерки Тріни, Той Кліатт. Вони використали гранату, щоб вибити вхідні двері, маючи ордер на арешт сусіда, якого підозрювали в діяльності банди.
В будинку панував жах. «Чому тут SWAT? Ми ж звичайні люди», – згадує Мартін. Офіцери з автоматами піднялися сходами, затримали Кліатт, а Мартін залишилася в спальні, не маючи змоги дістатися до Гейба, який ховався під ковдрою. «Там було дуже, дуже голосно… Я плакала… Я кликала свою маму… Я була сама, і я не знала, що робити», – розповідає Гейб.
Офіцери наставили зброю на всіх трьох, розлучивши їх. Лише згодом, зрозумівши помилку, вони пішли. Один з офіцерів повернувся, щоб вибачитися, після того, як рейд було успішно проведено в правильному будинку по вулиці.
У 2019 році родина подала позов проти ФБР та окремих агентів. Такі справи важко довести в суді, особливо у федеральному. Федеральний уряд має імунітет від судових позовів, за винятком певних випадків, передбачених Конгресом.
Ключовим питанням для Верховного суду є те, чи підпадає цей рейд під ці винятки. Уряд стверджує, що офіцерам ФБР було наказано йти в правильний дім, а не в той, на який вони напали, і що ФБР не повинно нести відповідальність за кожне помилкове рішення, яке приймає федеральний офіцер у стресових ситуаціях.
Мартін і Кліатт наполягають, що не має значення, чи помилилися офіцери, оскільки Конгрес мав намір притягнути уряд до відповідальності в таких ситуаціях, коли вносив поправки до закону в 1974 році. Для Мартін і її сім'ї ця справа – це не лише про фізичну шкоду, яку вони зазнали. За словами Мартін, якщо їхня справа зрушиться з місця, це означатиме, що вона боролася не лише за себе, а й за інших, хто пережив подібне. Кліатт сподівається на відповідальність. «Ми не проти поліції, але я думаю, що є кращі способи ловити злочинців, ніж вибивати двері посеред ночі». Рішення у справі очікується цього літа.
