Декількома словами
Аналіз нещодавно розсекречених документів розвідки США показує, що твердження політикині Тулсі Геббард про ймовірну змову адміністрації Обами проти Дональда Трампа у 2016 році не знаходять підтвердження у фактах. Розслідування послідовно спростовує звинувачення, пов'язані з російським втручанням, намірами Путіна та роллю «досьє Стіла».
Політична діячка Тулсі Геббард нещодавно виступила з гучними заявами, стверджуючи, що викрила «зрадницьку змову», організовану адміністрацією Обами у 2016 році. За словами Геббард, метою змови була політизація американської розвідки, щоб поставити під сумнів легітимність перемоги Дональда Трампа на виборах.
Як докази вона представила нещодавно розсекречені матеріали, сподіваючись підірвати висновок розвідувальної спільноти про те, що президент Росії Володимир Путін хотів підтримати Трампа та очорнити його опонентку від Демократичної партії Гілларі Клінтон.
Діяльність Росії під час виборів 2016 року залишається однією з найбільш ретельно досліджених подій новітньої історії. Кампанія Кремля та подальша реакція уряду США стали предметом щонайменше п'яти великих розслідувань. Усі вони дійшли висновку, що Росія проводила кампанію з втручання з використанням соціальних мереж та викрадених матеріалів. Аналіз розсекречених документів показує, як вони співвідносяться із твердженнями Геббард.
РОСІЙСЬКЕ ВТРУЧАННЯ У ВИБОРИ
ТВЕРДЖЕННЯ: Геббард заявила, що до і після виборів розвідувальна спільнота мала одну й ту саму оцінку: «Росія не мала наміру та спроможності вплинути на результат виборів у США».
РЕАЛЬНІСТЬ: Представлені Геббард документи не підтверджують це твердження. Вона посилається на кілька електронних листів 2016 року, де чиновники роблять висновок, що Росія не мала наміру маніпулювати підрахунком голосів через кібератаки. Проте адміністрація Барака Обами ніколи й не звинувачувала у прямій маніпуляції з голосами. Звинувачення полягало в тому, що Росія вела приховану кампанію впливу, використовуючи викрадені у високопоставлених демократів матеріали та поширюючи їх через державні ЗМІ та соціальні мережі для розпалювання громадської думки в США. Подальші розслідування, включно з тими, що проводились республіканцями, підтвердили цей висновок.
ЗМІНА ОЦІНКИ?
ТВЕРДЖЕННЯ: Геббард стверджує, що відбувся «розворот на 180 градусів» в оцінках розвідки — від тієї, що була до виборів, до тієї, яку наказав підготувати президент Обама після перемоги Дональда Трампа.
РЕАЛЬНІСТЬ: Жодного розвороту не було. Опубліковані Геббард електронні листи свідчать, що посадовець Міністерства внутрішньої безпеки (DHS) у серпні 2016 року повідомляв, що «немає жодних ознак російської загрози прямого маніпулювання фактичним підрахунком голосів». Публічна оцінка, оприлюднена в січні 2017 року, дійшла того ж висновку, уточнивши, що «типи систем, на які були націлені російські актори, не були задіяні в підрахунку голосів».
НАМІРИ ПУТІНА
ТВЕРДЖЕННЯ: Геббард звинувачує адміністрацію Обами в тому, що вона «сфабрикувала Оцінку розвідувальної спільноти від січня 2017 року, знаючи, що вона неправдива, та просуваючи БРЕХНЮ про те, що Володимир Путін та російський уряд допомогли президенту Трампу перемогти на виборах 2016 року».
РЕАЛЬНІСТЬ: Розсекречені матеріали виявляють певні розбіжності всередині розвідувальної спільноти щодо того, чи хотів Путін допомогти Трампу, чи просто посіяти хаос. Такі дебати є нормальною частиною підготовки розвідувальних звітів. Розслідування сенатського комітету з розвідки, очолюваного республіканцями, дійшло висновку, що аналітики могли вільно сперечатися та висловлювати заперечення без політичного тиску. Сам Путін у 2018 році в Гельсінкі визнав, що допомагав Трампу: «Так, допомагав. Тому що він говорив про повернення американсько-російських відносин у нормальне русло».
ДОСЬЄ СТІЛА
ТВЕРДЖЕННЯ: Геббард заявляє, що чиновники «використовували вже дискредитовану інформацію, таку як досьє Стіла, — вони знали, що вона була дискредитована на той час».
РЕАЛЬНІСТЬ: Досьє, що є збіркою непідтверджених чуток, складеною колишнім британським шпигуном Крістофером Стілом, не було підставою для початку розслідування ФБР щодо Росії в липні 2016 року. Нещодавно опубліковані документи також показують, що ЦРУ ґрунтувало свої висновки насамперед на даних від свого агентурного джерела в Кремлі, а не на досьє Стіла. Хоча досьє пізніше використовувалося для отримання ордерів на прослуховування, воно не було першопричиною розслідування, і багато його тверджень згодом було спростовано.
