У серпні 1990 року, лише через дев’ять місяців після падіння Берлінської стіни, у Західному Берліні відбувся передсезонний матч НФЛ між «Лос-Анджелес Ремс» та «Канзас-Сіті Чіфс». Ця гра, в якій «Ремс» перемогли з рахунком 19:3, стала першою подією НФЛ, проведеною на території континентальної Європи, і вважається однією з найбільш знакових виставкових ігор в історії ліги.

Подія відбулася на тлі історичних змін: перші вільні вибори у Східній Німеччині проклали шлях до возз’єднання, яке офіційно відбулося через два місяці після матчу. На вулицях Берліна кордони між Сходом і Заходом почали стиратися. Гравці НФЛ, зокрема лайнмен «Ремс» Ірв Панкі, вільно спілкувалися з місцевими жителями та військовими США, Великої Британії та СРСР.

Панкі згадує, як обміняв свою фірмову кепку НФЛ на хутряну шапку радянського солдата. Він також зберіг шматки Берлінської стіни, які, за його словами, тепер «перетворилися на пил». «Було круто поїхати туди, стати першими двома командами, які це зробили. Навколо панувало велике збудження», — поділився він.

Матч відбувся на Олімпійському стадіоні, історичному місці, де у 1936 році Джессі Оуенс виграв чотири золоті медалі. Організація цієї події стала значним успіхом для Роджера Гуделла, який тоді був лише директором НФЛ з міжнародного розвитку. Він згадував, що німецькі вболівальники справили на нього незабутнє враження.

Хоча амбітні плани НФЛ 1990 року щодо створення франшиз у Європі та проведення гри в Радянському Союзі не були реалізовані (СРСР розпався наприкінці 1991 року), рішення провести гру в Берліні, а не у Франкфурті, було символічним. Тодішній комісар Пол Тальябуе пояснив, що це був спосіб «відсвяткувати свободу, яка прийшла до Центральної Європи». Зрештою, Німеччина стала процвітаючим ринком для НФЛ, що підтверджує важливість того історичного матчу.