Для в'єтнамських робітників фабрик математика заробітку на життя була достатньо складною ще до того, як президент Трамп оголосив про величезні тарифи на вироблені ними товари.
Нгуєн Тхі Туєт Хань майже рік працювала на двох фабриках шість днів на тиждень після того, як її чоловік втратив роботу у 2023 році. У неї не було іншого вибору, щоб допомогти прогодувати їхніх чотирьох дітей і забезпечити їм навчання в школі.
Півстоліття тому мій батько, американський воєнний кореспондент, переліз через стіну посольства США в Сайгоні та заскочив у вертоліт, який злітав з даху місії. «Мій останній вид на Сайгон був крізь хвостові двері гелікоптера, — писав він у Chicago Daily News. — Потім двері зачинилися — зачинилися на найбільш принизливій сторінці в американській історії». Мій батько вірив у теорію доміно, як каскад комунізму може затопити Азію. Ветеран Другої світової війни, він написав книгу під назвою, без особливої іронії, «Не без американців».
Через 50 років після закінчення війни у В'єтнамі, країна переживає вражаючі зміни. Більшість із 100 мільйонів жителів народилися вже після закінчення бойових дій і стали свідками трансформації В'єтнаму. Бідність значно скоротилася, а глобалізація відкрила нові можливості, але й створила певний тиск. Сьогодні В'єтнам — це молода, амбітна країна, яка швидко розвивається. Для багатьох молодих в'єтнамців війна вже не є визначальним фактором їхнього життя, натомість на перший план виходять освіта, робота та фінансовий добробут.
Адміністрація Трампа скасувала політику, яка викликала гнів ветеранів В'єтнаму, пом'якшивши заборону для високопоставлених американських дипломатів відвідувати заходи з нагоди 50-ї річниці закінчення війни у В'єтнамі.
Мій батько надіслав мені записи електронною поштою. Без жодних попереджень у моїй скриньці з'явилася папка Dropbox з MP3-файлами, і я лише дивувався, хто навчив його користуватися хмарним сховищем. Я відкрив «Усну історію сім'ї Нгуєн» і знайшов аудіофайли, акуратно позначені іменами моїх дядьків і тіток. Мій батько взяв інтерв'ю у своїх брата́х і сестра́х – яким зараз усім за 50 і 60 років – про їхнє життя у В'єтнамі та про те, як вони тікали з країни, коли були дітьми.
Війна у В'єтнамі стала першою «війною у вітальні», яку бачили по телевізору та через вражаючі фотографії.
Фотожурналісти зафіксували найособистіші моменти війни, найкращі та найгірші прояви людської природи. Вони відчували вибухи бомб. Вони документували страждання.
Їхні роботи змінили політику та посилили опозицію до війни.
50 років тому цього тижня закінчилася війна у В'єтнамі. Чого її образи все ще можуть навчити?
Адміністрація Трампа наказала своїм високопосадовцям у В'єтнамі не брати участі в заходах, присвячених 50-річчю закінчення війни. Четверо американських чиновників, наполягаючи на анонімності, повідомили, що Вашингтон нещодавно наказав високопосадовцям, зокрема послу США у В'єтнамі Марку Кнапперу, триматися подалі від заходів, пов’язаних з річницею 30 квітня.
Уряд Китаю в понеділок застеріг інші країни від обмеження торгівлі з Китаєм, щоб отримати перепочинок від американських тарифів, пообіцявши відповісти взаємністю країнам, які це зроблять. Міністерство комерції Китаю заявило, що реагує на повідомлення іноземних ЗМІ про те, що адміністрація президента Трампа намагається чинити тиск на інші країни щодо їхньої торгівлі з Китаєм як тактику переговорів. «Умиротворення не принесе миру, а компроміс не заслужить поваги», – йдеться в заяві міністерства.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін та його команда активно ведуть дипломатичні переговори, намагаючись переконати інші країни не піддаватися тиску адміністрації Трампа щодо тарифів. Мета – продемонструвати, що Китай не буде ізольований у торговельній війні.
Президент Китаю Сі Цзіньпін розпочав важливе турне країнами Південно-Східної Азії, відвідавши Ханой, де намагається заручитися підтримкою інших держав на фоні зростаючої торгової війни зі Сполученими Штатами. Американські тарифи створюють загрозу для виробничих ланцюгів та економічного зростання в регіоні.