Декількома словами
Історія кенійських покоївок в Саудівській Аравії викриває жахливі зловживання та бездіяльність дипломатичних представництв, які мали б захищати своїх громадян. Цей випадок підкреслює нагальну потребу в реформах системи захисту трудових мігрантів та посилення відповідальності посадових осіб.
Селестін Кемолі в 2020 році втекла до посольства Кенії в Ер-Ріяді, налякана та зневірена. Пані Кемолі працювала в Саудівській Аравії покоївкою. Як і багато вихідців зі Східної Африки в подібній ситуації, вона зазнавала знущань. Вона розповіла аташе з питань праці в посольстві, що її бос порізав їй груди ножем, змушував пити сечу та зґвалтував її. Збанкрутіла та самотня, вона потребувала допомоги, щоб повернутися до своїх двох дітей у Кенії.
«Ти красива», – відповів їй аташе з питань праці Робінсон Джума Тванга, згідно зі словами пані Кемолі. Пан Тванга запропонував допомогти, але з умовою. «Я буду спати з тобою так само, як твій бос спав з тобою», – згадує вона його слова.
Численні жінки, які не знали одна одну та жили в різних округах, повідомили The New York Times, що коли вони тікали від знущань у Саудівській Аравії, пан Тванга вимагав сексу або грошей, або змушував їх займатися секс-бізнесом, щоб заплатити за квиток додому.
Юристи стверджують, що вони зібрали подібні свідчення від численних жінок, що стосуються інших посадових осіб посольства. Вони заявили, що пан Тванга є лише одним із прикладів того, як ці посадові особи експлуатують жінок у їхні найбільш вразливі моменти.
