
Декількома словами
Видання "Нью-Йорк Таймс" здобуло чотири Пулітцерівські премії у 2024 році. Нагороди присуджені за репортажі про конфлікти в Судані та Афганістані, фотографії замаху на Трампа та розслідування опіоїдної кризи.
Видання «Нью-Йорк Таймс» здобуло чотири Пулітцерівські премії цього року, ставши одним із лідерів за кількістю нагород. Про це було оголошено в понеділок. Серед відзначених робіт – репортажі про громадянську війну в Судані, аналіз невдач Сполучених Штатів у війні в Афганістані, а також фотографії моменту спроби замаху на Дональда Трампа в Пенсильванії.
«Таймс» також отримала премію у співпраці з некомерційним виданням «The Baltimore Banner» за розслідування смертоносної опіоїдної кризи.
Три премії здобув журнал «The New Yorker»: за коментарі, художню фотографію та за свій подкаст-розслідування «In The Dark».
Пулітцерівські премії, започатковані у 1917 році, щорічно присуджуються Колумбійським університетом за видатні досягнення в галузі журналістики та літератури. Нагороду за державну службу, яка вважається найпрестижнішою, отримало видання «ProPublica» за висвітлення наслідків заборон на аборти по всій країні. Журналістки Кавіта Сурана, Ліззі Прессер і Кассандра Харамільйо та фотограф Стейсі Краніц, використовуючи свідоцтва про смерть та лікарняні записи, виявили, як ці заборони прямо призвели до смертей матерів, яким можна було запобігти.
Співробітники «The Washington Post» отримали премію за оперативне висвітлення новин за їхній репортаж про спробу замаху на пана Трампа під час його мітингу в Батлері, штат Пенсильванія, у липні. У роботі використовувалися аудіо- та візуальні експертизи поряд з традиційним репортажем.
Анн Телнесс, раніше з «The Washington Post», отримала премію за ілюстрований репортаж та коментарі. Телнесс, карикатуристка, звільнилася з «The Post» у січні після того, як видання відхилило карикатуру на його власника Джеффа Безоса. Пулітцерівський комітет відзначив її за «надання пронизливих коментарів щодо владних осіб та інститутів з влучністю, креативністю – та безстрашшям, що призвело до її звільнення з новинної організації після 17 років».
Агентство «Reuters» отримало премію за журналістське розслідування за серію матеріалів «Fentanyl Express», що досліджувала торгівлю наркотиками, яка стоїть за опіоїдною кризою в Америці. Розслідування показало, як легко було отримати хімікати, необхідні для виробництва фентанілу з Китаю, та як пакунки з ними уникали митного контролю в Мексиці та США.
Національна премія за репортажі дісталася співробітникам «The Wall Street Journal» за висвітлення діяльності Ілона Маска, найбагатшої людини у світі. У матеріалах розкривалися деталі впливу пана Маска на консервативну політику, його вживання заборонених речовин та розмов із президентом Росії Володимиром Путіним.
Азам Ахмед, Крістіна Голдбаум і Меттью Ейкінс з «The New York Times» отримали премію за пояснювальний репортаж за їхнє розслідування наслідків війни в Афганістані та того, що залишили Сполучені Штати після виведення військ. У репортажі було виявлено систематичну кампанію насильницьких зникнень, проведену афганським генералом за підтримки американських військових.
Деклан Волш та співробітники «The New York Times» отримали премію за міжнародний репортаж за висвітлення триваючої громадянської війни в Судані, включаючи виявлення ролі Об’єднаних Арабських Еміратів у конфлікті та його руйнівних людських жертв.
Дуг Міллс з «The New York Times» отримав премію за фото оперативного висвітлення новин за свої фотографії, що зафіксували спробу замаху на президента Трампа минулого року, включаючи зображення, на якому видно кулю.
Алісса Чжу, Нік Тіме і Джессіка Галлахер з «The Baltimore Banner» та «The New York Times» були нагороджені премією за місцевий репортаж за серію розслідувань, що показали масштаби кризи фентанілу в Балтіморі та встановили, що місто стало столицею передозувань наркотиків у США. Це перша Пулітцерівська премія для «The Banner», некомерційного новинного центру, який розпочав роботу у 2022 році. Робота була виконана у співпраці з програмою локальних розслідувань «The New York Times».
Премія за художні очерки дісталася Марку Воррену, автору журналу «Esquire», за матеріал «Праві медіа та смерть пастора з Алабами: Американська трагедія», в якому досліджується самогубство баптистського пастора в маленькому місті після того, як вебсайт розкрив його онлайн-життя.
Мосаб Абу Тоха, автор «The New Yorker», отримав премію за коментарі за свої глибоко особисті есе, що документують досвід життя в Секторі Гази під час триваючої війни з Ізраїлем.
Моїзес Саман, автор «The New Yorker», був нагороджений премією за художню фотографію за свої знімки з Сирії після падіння режиму Асада, включаючи чорно-білі фотографії сумнозвісного ізолятора Седная. Співробітники «The New Yorker» отримали премію за аудіорепортаж за подкаст «In the Dark», у якому розслідувалося вбивство 24 іракських цивільних осіб американськими морськими піхотинцями під час війни в Іраку.
Премію за критику отримала Олександра Ланге, авторка «Bloomberg CityLab», за її роботи про публічні простори для сімей та про те, як архітектура і дизайн можуть сприяти процвітанню громад.
Радж Манкад, Шерон Стейнманн, Ліза Фалкенберг та Лія Бінковіц з «The Houston Chronicle» були нагороджені премією за редакційні статті за серію матеріалів про небезпечні залізничні переїзди та заблоковані перехрестя в місті, що вимагали дій від законодавців.
У галузі мистецтва та літератури премію за художню прозу отримав роман «Джеймс» Персіваля Еверетта, що переосмислює історію Гекльберрі Фінна з точки зору раба Джима.
Премію за драму отримала вистава «Purpose» Брандена Джейкобса-Дженкінса, що розповідає про переосмислення цінностей у видатній афроамериканській родині, пов’язаній з рухом за громадянські права.
Премія за історію присуджена книгам «Native Nations: A Millennium in North America» Кетлін Дюваль та «Combee: Harriet Tubman, the Combahee River Raid, and Black Freedom during the Civil War» Едди Л. Філдс-Блек.
Премія за біографію дісталася Джейсону Робертсу за книгу «Every Living Thing: The Great and Deadly Race to Know All Life» — подвійну біографію вчених XVIII століття Карла Ліннея та Жоржа-Луї де Бюффона та їхніх спроб таксономізувати світ.
Премію за автобіографію отримали графічні мемуари «Feeding Ghosts: A Graphic Memoir» Тесси Халлс, що ілюструють історію китайської родини авторки у трьох поколіннях та травму, що передається. Премію за нехудожню літературу загального профілю отримала книга Бенджаміна Натанса «To the Success of Our Hopeless Cause: The Many Lives of the Soviet Dissident Movement».
Премія за поезію вручена збірці «New and Selected Poems» Марі Хоу, яка включає твори за понад чотири десятиліття і спостерігає за повсякденним життям. Премія в галузі музики присуджена композиції «Sky Islands» Сьюзі Ібарри, натхненій тропічними лісами Лусона на Філіппінах, прем'єра якої відбулася в липні в Asia Society в Нью-Йорку.
Спеціальна відзнака Пулітцерівського комітету була вручена Чаку Стоуну, темношкірому журналісту-піонеру, який висвітлював рух за громадянські права та був легендарним оглядачем газети «Philadelphia Daily News». Пан Стоун також став співзасновником Національної асоціації темношкірих журналістів. Він помер у 2014 році у віці 89 років.