Комітет Пулітцерівської премії оголосив переможців 2025 року, відзначивши видатні досягнення у галузі журналістики, літератури, драми та музики. Ця премія є однією з найпрестижніших у світі.

У категорії **«За служіння суспільству»** нагороду здобуло видання **ProPublica** за термінові репортажі про вагітних жінок, які померли після того, як лікарі зволікали з наданням необхідної допомоги, боячись порушити розпливчасті винятки щодо «життя матері» у штатах із суворими законами про аборти.

За **«Випуск новин»** премією нагороджені **співробітники The Washington Post** за висвітлення спроби замаху на тодішнього кандидата в президенти Дональда Трампа 13 липня.

**«Розслідування»** року провели **співробітники агентства Reuters**, яких відзначили за сміливе викриття слабкого регулювання у США та за кордоном, що робить фентаніл, один з найсмертоносніших наркотиків у світі, недорогим та широко доступним для споживачів у Сполучених Штатах.

У категорії **«Роз'яснювальна журналістика»** лауреатами стали **Азам Ахмед, Крістіна Голдбаум (The New York Times) та співавтор Маттьє Айкінс** за авторитетне дослідження того, як Сполучені Штати посіяли зерна власної поразки в Афганістані, насамперед підтримуючи вбивчі ополчення, які підштовхували цивільних до талібів.

Нагороду за **«Місцеве висвітлення»** отримали **Алісса Чжу, Нік Тімі та Джессіка Галлахер з The Baltimore Banner та The New York Times** за співчутливу серію розслідувань, яка охопила вражаючі масштаби фентанілової кризи в Балтиморі та її непропорційний вплив на літніх темношкірих чоловіків.

У категорії **«Національне висвітлення»** відзначилися **співробітники The Wall Street Journal** за хроніку політичних та особистих змін найбагатшої людини світу, Ілона Маска.

За **«Міжнародне висвітлення»** премію отримали **Деклан Волш та співробітники The New York Times** за викривальне розслідування конфлікту в Судані, включаючи звіти про іноземний вплив та прибуткову торгівлю золотом, що його підживлює, а також жахливі судові звіти про суданські сили, відповідальні за звірства та голод.

**«Нарис»** року написав **Марк Воррен, співавтор Esquire**, за чутливий портрет баптистського пастора і мера маленького міста, який покінчив життя самогубством після того, як його таємне цифрове життя було викрито правим новинним сайтом.

У номінації **«Коментар»** відзначено **Мосаба Абу Тоха, співавтора The New Yorker**, за есе про фізичні та емоційні страждання в Газі, що поєднують глибоку журналістику з інтимністю мемуарів, аби передати палестинський досвід понад півтора року війни з Ізраїлем.

Премія за **«Критику»** присуджена **Александрі Ланге, співавторці Bloomberg CityLab**, за витончені тексти про громадські простори для сімей, що розширюють жанр, майстерно використовуючи інтерв'ю, спостереження та аналіз для розгляду архітектурних компонентів, що дозволяють дітям та громадам процвітати.

**«Редакційне письмо»** року створили **Радж Манкад, Шерон Стейнманн, Ліза Фалькенберг та Леа Бінковіц з The Houston Chronicle** за потужну серію статей про небезпечні залізничні переїзди, що тримала суворий фокус на людях та громадах у зоні ризику, поки газета вимагала термінових дій.

За **«Ілюстрований репортаж та коментар»** нагороджена **Енн Телнаес з The Washington Post** за проникливі коментарі про впливових людей та інституції, виконані з майстерністю, креативністю та безстрашністю, що призвело до її звільнення з новинної організації після 17 років роботи.

У категорії **«Фотографія оперативних новин»** переміг **Дуг Міллс з The New York Times** за серію фотографій спроби замаху на Дональда Трампа, включаючи знімок, що фіксує кулю, яка пролітає в повітрі під час його виступу.

За **«Художню фотографію»** відзначено **Моїза Самана, співавтора The New Yorker**, за його моторошні чорно-білі знімки в'язниці Седдная в Сирії, що закарбували травматичну спадщину камер тортур Асада.

У номінації **«Аудіорепортаж»** переміг подкаст **«In the Dark» співробітників The New Yorker**, який комітет назвав поєднанням захоплюючого оповідання та невтомного репортажу попри перешкоди з боку армії США. Він зосереджений на вбивстві беззбройних іракських цивільних у Хадіті.

У літературних категоріях відзначено:

• **«Художня література»**: книга **«Джеймс» Персіваля Еверетта** — переосмислення «Пригод Гекльберрі Фінна».
• **«Драма»**: п'єса **«Мета» Брандена Джейкобса-Дженкінса** — майстерне поєднання драми та комедії про те, як різні покоління визначають спадщину.
• **«Історія»**: дві нагороди — **«Корінні нації: Тисячоліття в Північній Америці» Кетлін Дюваль** (про корінні народи) та **«Комбі: Гаррієт Табмен, рейд на річці Комбі та свобода темношкірих під час Громадянської війни» Едди Л. Філдс-Блек** (про повстання рабів).
• **«Біографія»**: книга **«Все живе: Велика і смертельна гонитва за пізнанням всього життя» Джейсона Робертса** — подвійна біографія Карла Ліннея та Жоржа-Луї де Бюффона.
• **«Мемуари або автобіографія»**: графічний мемуар **«Годування привидів» Тесси Халлс** — зворушливий твір про мистецтво та відкриття трьох поколінь китайських жінок.
• **«Поезія»**: збірка **«Нові та вибрані вірші» Марі Хоу** — роботи, що досліджують повсякденний сучасний досвід самотності, смертності та святості.
• **«Нехудожня література»**: книга **«До успіху нашої безнадійної справи: Багато життів руху радянських дисидентів» Бенджаміна Натанса** — глибоко досліджена історія радянського дисидентського руху.

У категорії **«Музика»** нагороду отримала **Сьюзі Ібарра** за твір «Небесні острови» — музичне присвячення екосистемам та біорізноманіттю.

Особливою відзнакою посмертно нагороджений журналіст **Чак Стоун** за його новаторську роботу з висвітлення руху за громадянські права та роль у заснуванні Національної асоціації темношкірих журналістів.