У п’ятницю на Красній площі в Москві відбувся військовий парад з нагоди так званого "Дня Перемоги". Це дійство, яке в Росії використовують для вшанування перемоги СРСР над нацистською Німеччиною та демонстрації військової могутності, цього року пройшло на тлі повномасштабної агресії проти України і стало елементом пропаганди Кремля для виправдання війни.

Поруч із президентом РФ Володимиром Путіним на трибунах були присутні лідери Китаю, Бразилії та понад 20 інших держав. Цей склад гостей, здебільшого з країн "глобального півдня", Кремль намагався представити як противагу Заходу.

Глядачі спостерігали за проходженням тисяч військових, десятків одиниць бронетехніки, танків та ракетних комплексів, здатних нести ядерну зброю. Червоною площею пройшов також парадний розрахунок китайських військових, а над Москвою пролетіли винищувачі.

Цьогорічний парад, за повідомленнями, став найбільшим з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Росія прийняла найбільшу кількість іноземних високопосадовців з 2015 року, і їхня присутність чи відсутність у Москві розглядається як ознака лояльності чи протистояння Заходу.

Наприкінці квітня Путін оголошував одностороннє триденне припинення вогню в Україні з 8 травня нібито для святкувань. Президент України Володимир Зеленський відхилив цю пропозицію, назвавши її "театральним шоу", і запропонував 30-денне перемир’я для, як він сказав, "змістовних переговорів" щодо завершення війни. Зеленський також заявив, що Україна не надаватиме жодних гарантій безпеки гостям параду в Москві.

В останні дні перед 9 травня Україна посилила атаки безпілотниками на Москву та прилеглі території, що викликало припущення про можливість ударів по самому параду. Росія ж останнім часом також посилювала обстріли українських міст, включно з Києвом.

"Цілком справедливо, що російське небо – небо агресора – сьогодні також не спокійне", – заявив президент Зеленський у своєму зверненні напередодні.

Для Росії Парад Перемоги щорічно є святом, що традиційно вважається символом національної гордості та єднання, зважаючи на колосальні втрати СРСР у війні – понад 26 мільйонів життів. Проте, після вторгнення в Україну у 2022 році, парад та святкування навколо нього стали джерелом розколу як у самій Росії, так і за її межами.

Кремль намагається виправдати свою агресію, брехливо стверджуючи, що уряд у Києві нібито захоплений "нацистами". Ця заява повністю суперечить фактам, адже президент Зеленський має єврейське походження, його дід воював у Другій світовій війні, а члени його родини загинули під час Голокосту.

Історично західні країни відзначають День Перемоги в Європі 8 травня, тоді як Росія – 9 травня. Ця різниця виникла через часовий пояс між Москвою та Берліном на момент підписання капітуляції Німеччини. Зараз ця різниця стала символічною, розділивши колишніх союзників. Наприклад, з 2023 року Україна також відзначає цей день 8 травня, символізуючи розрив із Росією та її радянським минулим.

Володимир Путін має особисту історію, пов’язану з перемогою СРСР. Його брат Віктор помер від дифтерії у дитячому будинку під час німецької облоги Ленінграда і похований у братській могилі. Батько Путіна був тяжко поранений, а мати ледь не померла від голоду.

Путін писав, що його батьки не відчували ненависті до німців, але для його покоління все було інакше: "Нас виховували на радянських книгах, фільмах", – писав він. – "І ми ненавиділи".

Перший Парад Перемоги відбувся у 1945 році. 9 травня було оголошено вихідним, але потім паради проводилися лише періодично до 1965 року. Сталін тоді хотів применшити роль воєначальників-переможців, бачачи в них потенційних суперників. Після 1965 року перемога над нацизмом поступово стала основою радянських і російських патріотичних ритуалів. Регулярними та помпезними паради стали лише після 2008 року.

Цьогорічний парад також символізує зміни у зовнішній політиці Росії за останні два десятиліття. У 2005 році на параді були присутні багато західних лідерів, зокрема президент США Джордж Буш, що символізувало союзницькі відносини часів Другої світової війни. Цього ж року головним почесним гостем став лідер Китаю Сі Цзіньпін.

У дні напередодні параду Москва зіткнулася з певними проблемами. Аеропорти неодноразово закривалися через атаки українських дронів, що спричинило хаос та зачепило понад 60 тисяч пасажирів. У самому місті перекривали основні вулиці для транспорту та пішоходів. Також були перебої з мобільним зв’язком, що ускладнювало роботу таксі та служб доставки. Багато закладів були змушені закритися на час генеральної репетиції та самого параду.