Майже кожен президент намагався розширити межі виконавчої влади, щоб досягти конкретної мети. Деякі президенти, які обійняли посаду під час справжньої національної кризи, як-от Громадянська війна або Велика депресія, швидко вдалися до низки юридично агресивних кроків, щоб впоратися з викликами, що постали перед країною.

Але масштаб і інтенсивність захоплення влади, яке президент Трамп здійснив у перші 100 днів свого другого терміну — наступ на правові обмеження, не пов'язаний з жодною еквівалентною катастрофою — не має аналогів в історії Сполучених Штатів.

«Вони намагаються зробити прорив у сфері виконавчої влади», — заявив Джек Голдсміт, професор Гарвардської юридичної школи та високопосадовець Міністерства юстиції в адміністрації Джорджа Буша-молодшого.

Верховенство права в Сполучених Штатах традиційно розуміється як система стримувань і противаг, що запобігає надмірній концентрації свавільної виконавчої влади. Але максималістський каскад у перші дні другого терміну пана Трампа випробовує фундаментальні структури американської демократії так, як ніколи раніше.

Пан Трамп, дотримуючись конфронтаційного стилю президентської політики, розв'язав наступ на противаги своїй владі: атакуючи суддів, відсуваючи роль Конгресу у прийнятті рішень щодо податків і витрат, ігноруючи внутрішні обмеження виконавчої гілки влади та використовуючи важелі уряду, щоб змусити зовнішні центри влади, як-от юридичні фірми та університети, підкоритися його волі.

Ахіл Рід Амар, професор Єльської юридичної школи, заявив, що ширша картина — це адміністрація, яка «гордо беззаконна та антизаконна». Він додав, що небезпека полягає в тому, що Трамп є найвпливовішою людиною у світі, і, здається, він не дуже добре вміє стримувати себе, і він не стає молодшим.