Декількома словами
Рішення Латвії вийти з конвенції про протипіхотні міни відображає зростаючу стурбованість країн Східної Європи щодо їхньої безпеки на тлі російської агресії та може спровокувати ланцюгову реакцію серед сусідніх держав.
Парламент Латвії проголосував за вихід з міжнародної конвенції, що забороняє протипіхотні міни, посилаючись на агресію Росії проти України. Очікується, що це стане початком хвилі виходу східноєвропейських країн, що межують з Росією чи її найближчим союзником, Білоруссю, з цієї угоди.
Голосування в парламенті зробило Латвію першою країною в регіоні, яка діяла на основі рішення, прийнятого минулого місяця трьома країнами Балтії та Польщею, про вихід з Оттавської конвенції 1997 року. Ця конвенція забороняє використання, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін.
Міністри оборони чотирьох країн, усі з яких є членами НАТО, заявили в березні, що вони повинні вийти з угоди, оскільки «військові загрози державам-членам НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, значно зросли» після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Фінляндія відтоді також заявила про свої плани вийти з конвенції.
Масовий вихід п’яти країн завдасть серйозного удару по надіям, що виникли після закінчення холодної війни, про те, що послаблення напруженості між Сходом і Заходом допоможе заборонити протипіхотні міни, касетні бомби та іншу зброю, яка може завдати великої шкоди цивільним.
Оттавська конвенція була однією з серії міжнародних угод, досягнутих у 1990-х роках для заохочення глобального роззброєння, хоча основні військові держави, включаючи Сполучені Штати, Росію та Китай, так і не ратифікували її.
Ініціатором виходу виступила Литва, яка межує як з Білоруссю, так і з російською територією Калінінград. Балтійська країна дедалі більше стурбована захистом своєї території в разі нападу. Рух за вихід з конвенції розпочався після візиту на українсько-білоруський кордон у серпні минулого року Лаурінаса Кащюнаса, тодішнього міністра оборони Литви.
