Декількома словами
Через рік після студентського повстання, яке повалило Шейх Хасіну, Бангладеш залишається у стані політичного хаосу. Тимчасовий уряд Мухаммада Юнуса не зміг провести обіцяні реформи та вибори, зіткнувшись із зростанням впливу ісламістських сил та поглибленням розколу серед політичних еліт. Ситуація ускладнюється питаннями прав людини та зовнішньополітичним балансуванням між Китаєм та Індією.
Минув рік після студентського повстання, яке повалило Шейх Хасіну, завершивши її 15-річне правління та змусивши втекти до Індії. Тоді очікувалося, що Бангладеш почне новий демократичний етап. Однак тимчасова адміністрація на чолі з лауреатом Нобелівської премії миру Мухаммадом Юнусом зіткнулася з серйозними труднощами, що призвело до посилення політичної невизначеності, релігійної поляризації та нестабільності в країні.
Хаос замість демократії
Студентські протестувальники, які привели до відсторонення Хасіни, створили власну партію, обіцяючи зруйнувати домінантний вплив двох династичних партій: «Націоналістичної партії Бангладеш» (BNP) та «Ліги Авамі» Хасіни. Проте політичний ландшафт лише розколовся:
- Повернення ісламістів: Найбільша ісламістська партія, «Джамаат-і-Ісламі» (Jamaat-e-Islami), повернулася в активну політику після більш ніж десятиліття репресій. Вона намагається заповнити вакуум, який залишила заборонена у травні «Ліга Авамі» Хасіни.
- Конфлікти опозиції: BNP та «Джамаат-і-Ісламі» тепер відкрито сперечаються за вплив у адміністрації, судах та на університетських кампусах.
- Суперечки щодо реформ: Юнус відклав парламентські вибори, заплановані на квітень наступного року, наполягаючи на проведенні системних реформ, зокрема, обмеження кількості прем’єрських термінів та введення двопалатного парламенту.
Майкл Кугельман, аналітик з Південної Азії, зазначає, що «медовий місяць після революції рідко буває довгим», і уряд Мухаммада Юнуса не має чіткого громадського мандату для виконання обіцянок. Питання реформ, яке мало об’єднати країну, стало джерелом додаткового розколу.
Права людини та геополітичні зміни
Ситуація з правами людини залишається складною. Меншини, зокрема індуїсти, скаржаться на цілеспрямовані переслідування. Партія Хасіни також звинувачує тимчасовий уряд у масових арештах своїх прихильників. Водночас зростає вплив радикальних ісламістських фракцій, які виступають за зміни у правах жінок та впровадження законів шаріату.
У зовнішній політиці відбувся значний поворот. Раніше Бангладеш був близьким партнером Індії, але тепер адміністрація Юнуса посилила зв'язки з Китаєм, регіональним конкурентом Нью-Делі. Перший державний візит Юнуса був до Пекіна. Індія, роздратована поваленням свого союзника, відмовляється співпрацювати з Даккою щодо екстрадиції Хасіни. Крім того, на відносини з Заходом впливає «фактор Трампа» та призупинення фінансування від USAID.
