Декількома словами
Етикетка «Зроблено в США» не завжди є простою. Розуміння правил походження товарів та торговельних угод є важливим для споживачів та бізнесу в умовах глобальної економіки.
В епоху глобальної економіки, позначка «Зроблено в США» набуває особливої ваги, адже споживачі все частіше звертають увагу на країну походження товарів. Чи то бажання уникнути імпортних мит, чи підтримка вітчизняного виробника, але маркування «Made in USA» стає дедалі актуальнішим. Однак, за лаконічною етикеткою ховається цілий комплекс торговельних правил та виробничих процесів.
«„Зроблено в США“ — це дуже конкретний і дуже високий стандарт», — зазначає Маркус Іман, старший менеджер з митних питань у глобальній логістичній компанії Flexport. За даними Федеральної торгової комісії США, для отримання права наносити це маркування, товар повинен бути повністю або «практично повністю» виготовлений в Сполучених Штатах. При цьому, «практично повністю» не означає, що абсолютно всі компоненти мають бути американського походження.
Важливим фактором є місце остаточної збірки чи обробки продукту, а також частка витрат на виробництво, понесених у США. «Ви, ймовірно, ніколи не побачите автомобіль з написом „Зроблено в Америці“, але ви побачите напис „Зібрано в Америці“, ймовірно, з деякими іноземними компонентами», — пояснює Іман.
Проте, використання іноземних компонентів допускається, якщо вони не зазнають «істотної трансформації» у процесі виробництва в США. Іман наводить приклад справи 1908 року за участю Anheuser-Busch, коли Верховний суд визнав, що використання іспанського корку для закупорювання пляшок пива не змінює суттєво продукт, оскільки корок не впливає на назву, характер чи використання пива.
Визначення країни походження через тест «істотної трансформації» може бути складним. Наприклад, у випадку з блоком матеріалу для губної помади, який був доставлений з Італії до Китаю, де його розплавили, сформували та упакували, митна служба США визнала країною походження Італію. Водночас, інгредієнти, такі як цукор, борошно, молочні продукти та горіхи, можуть бути імпортовані, але після випікання з них печива в США, кінцевий продукт вважається «істотно трансформованим» і може мати етикетку «Зроблено в США».
Торговельні угоди, такі як USMCA (Угода між США, Мексикою та Канадою), також впливають на правила маркування. Наприклад, імпорт комерційних товарів вартістю до 2500 доларів США звільняється від вимог щодо зазначення країни походження.
Щодо маркування «Зібрано в США», Федеральна торгова комісія зазначає, що продукт з іноземними компонентами може мати таке маркування, якщо його основна збірка відбувається в США і є суттєвою. Проста «операція з викруткою», як-от збірка комп'ютера з імпортних компонентів, не дає права на маркування «Зібрано в США». У такому випадку точнішим буде твердження «Зроблено в США з імпортних деталей».
Ситуація ускладнюється і з харчовими продуктами, зокрема зі свининою та яловичиною. У 2015 році Мексика та Канада успішно оскаржили в СОТ вимоги США щодо обов'язкового маркування країни походження (COOL) для цих видів м'яса. СОТ визнала, що ці правила ставлять іноземних виробників у невигідне становище, що призвело до скасування Конгресом США вимог COOL для яловичини та свинини.
Томас Гремілліон з організації Consumer Federation of America підкреслює, що яловичина та свинина, які раніше підлягали обов'язковому маркуванню, тепер не мають таких вимог. «Ви можете взяти корову, яка все життя провела в Мексиці... перевезти її через кордон, забити того ж дня і назвати це „Яловичиною, продуктом США“».
Попри це, Памела Левісон з Washington Policy Center зауважує, що більшість м'яса в США все ж таки виробляється всередині країни. Однак, з іншими продуктами харчування маркування країни походження залишається складним питанням. «В ідеалі, ви хочете бачити етикетку, яка б чітко вказувала, що продукт був виготовлений, вироблений та отриманий зі Сполучених Штатів». Вона також застерігає споживачів: «Якщо ви купуєте спаржу в грудні, не обманюйте себе щодо її походження — вона не звідси».
Отже, розібратися в маркуванні «Зроблено в США» не так просто, як здається. Це вимагає розуміння нюансів торговельних угод, правил «істотної трансформації» та особливостей різних категорій товарів. Для споживачів, які прагнуть підтримувати вітчизняного виробника або уникати імпортних товарів, важливо бути уважними до маркування та розуміти його справжнє значення.
