Декількома словами
Пальміра, важливий об'єкт світової культурної спадщини, зазнала значних руйнувань під час війни в Сирії. Відновлення Пальміри є важливим кроком для відродження культурної спадщини та туризму в Сирії.
ПАЛЬМІРА, Сирія — Це стародавнє місто, колись одна з найважливіших зупинок на Шовковому шляху, несе на собі шрами від атак ІДІЛ та понад десятиліття громадянської війни в Сирії. Воно також несе сирійські надії на відродження багатої археологічної спадщини країни.
Пальміра є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО — вона була заселена протягом тисячоліть, перш ніж стати процвітаючим римським містом на перехресті між Сходом і Заходом у 1 столітті нашої ери.
Стародавнє місце зараз переважно пустує, як і сусіднє сучасне місто, також назване Пальмірою.
Жителі сподіваються на повернення туристів тепер, коли країна знову відкрилася для міжнародних відвідувачів після падіння режиму Башара аль-Асада перед повстанцями минулого грудня. Але звуки пострілів у далині від сирійських урядових військ і підтримуваних США сирійських ополченців, що контролюють цей район, нагадують, що не все стабільно.
У цей мрячний день наприкінці січня Махмуд Ботман, боєць із підтримуваної США Сирійської вільної армії, показує повалені блоки з одного з багатьох місць, зруйнованих ІДІЛ у 2015 році після захоплення регіону. Сирійські сили, підтримувані Росією, відбили Пальміру в 2016 році — до того, як ІДІЛ ненадовго знову захопив її — і остаточно вигнали ісламістське бойове угруповання в 2017 році.
«Я був тут, у місті Тадмор, у 2015 році», — каже Ботман, використовуючи арабську назву Пальміри. «Вони [ІДІЛ] заклали вибухівку в храмі тут і підірвали її».
Храм, де він стоїть — Баалшамін — був присвячений месопотамському богу неба і був однією з головних особливостей розлогого міста-оазису, де каравани перевозили шовк, спеції та інші товари між Азією та Європою.
До 2015 року руїни Пальміри вважалися одними з найбільш неушкоджених руїн величезної Римської імперії. ІДІЛ вважав доісламську пам’ятку блюзнірською. Угруповання обезголовило голову античного відомства Пальміри Халеда аль-Асада, а потім систематично підірвало кілька найважливіших пам’ятників стародавнього міста.
Вибух у храмі Баалшамін повалив його високі кам’яні колони, відправивши дах і стіни вниз, залишивши лише купи величезних кам’яних блоків. ІДІЛ також зруйнував визначну групу кам’яних стовпів на кінці колонадної вулиці та зруйнував частину фасаду стародавнього театру, перш ніж використовувати його для публічних страт.
Гордість мешканців за стародавнє місце
Кілька мешканців сучасного міста, багато з яких є онуками та правнуками тих, хто жив у руїнах стародавньої столиці до створення нового міста, пишаються Пальмірою та її могутньою царицею Зенобією, яка правила в 3 столітті.
«Як жінка, вона використовувала військову силу та розширила свою імперію від Антіохії до Єгипту», — каже Ботман, показуючи фараонські колони, подаровані їй давньоєгипетськими правителями.
На одній із колонадних вулиць молоді волонтери з Пальміри котять кам’яні блоки на місце, щоб запобігти заїзду автомобілів у руїни та подальшому руйнуванню. Під час громадянської війни розграбування археологічних об’єктів у Сирії різко зросло.
«Ми повинні захистити навіть маленькі шматочки», — каже 24-річний Мохаммад Шакер із Palmyra Youth Gathering, який працював над розчищенням завалів цитаделі на пагорбі з видом на стародавнє місце, а також ремонтував тротуари.
Волонтери також намагаються допомогти відродити сучасну Пальміру після руйнівної громадянської війни в країні. Щонайменше 100 000 цивільних осіб, як вважається, були вбиті режимом і під час бойових дій у 13-річному конфлікті.
«У нас є енергія — усе можна відновити, і через кілька років його буде відбудовано», — каже він. «Але молоді люди та діти, які загинули, — це найруйнівніше руйнування. Це ми не можемо змінити».
«Пальміра, стародавнє місто, як наша мати», — сказав Мохаммед Фарес, який працює в іспанській природоохоронній групі Heritage for Peace. «Кожен камінь для мене — це пам'ять».
За його словами, група чекає, поки сирійський уряд видасть ліцензії неурядовим організаціям на відправлення археологів-експертів та обладнання для оцінки збитків, завданих стародавньому місцю.
Сирійський режим, військові дії Росії та Ірану
Збитки як стародавньому місцю, так і сучасному місту були нищівними.
Зіткнувшись із громадянською війною та загрозами з боку ІДІЛ, колишній президент Сирії Башар аль-Асад звернувся до російських сил та підтримуваних Іраном сирійських ополченців, щоб відвоювати Пальміру.
У звіті American Society of Overseas Research за 2017 рік йдеться, що остання військова діяльність завдала більшої шкоди, ніж навмисне руйнування стародавньому місту Пальміра та іншим об’єктам, які вона обстежила.
Сирійський уряд перекинув військові сили до стародавньої цитаделі з видом на Пальміру. А в 2016 році Росія створила військову базу на краю стародавнього міста, в межах охоронної зони, встановленої ЮНЕСКО.
Росія заявила через рік, що база є тимчасовою. Але ознаки російської присутності залишаються і через роки. Через кілька місяців після відступу режиму та його російських союзників минулого грудня земля біля середньої школи для дівчат, захопленої російськими військовими, вкрита обгорілими та почорнілими документами, залитими водою книгами кирилицею, шматками комп’ютерної техніки та артилерійським снарядом — усе, очевидно, залишено військами, коли вони покинули це місце.
Росія запропонувала допомогти відновити збитки, завдані ІДІЛ. Але вона заявила, що деякі об’єкти настільки сильно пошкоджені, що їх можна відновити, використовуючи лише сучасні матеріали. Частину стародавнього театру, здається, відремонтували бетоном.
Менш ніж за півмилі звідси нове місто Пальміра, засноване в 1930-х роках, зазнало ще більших руйнувань. Багато будинків у місті, яке колись налічувало 100 000 жителів, або зруйновані, або сильно пошкоджені. Як і в більшій частині Сирії, є лише кілька годин електроенергії, немає екстрених служб і немає грошей на відновлення інфраструктури.
«Дев’яносто дев’ять відсотків сімей були переміщені на північ, до Хомса чи Дамаска», — каже Фарес.
Багато пальмових гаїв, які дали місту-оазису його назву, були знищені режимом Асада та його союзниками, щоб усунути укриття для бійців опозиції.
Перспективи відновлення
Падіння режиму Асада відкриває можливість більшої стабільності та фінансування — і ширшого туризму до того, що до початку громадянської війни було переважно нішевим напрямком, лише з кількома тисячами відвідувачів на рік.
У віковому готелі Zenobia Cham Palace з видом на стародавнє місто стіни позначені кульовими отворами. Опала штукатурка та розбите скло вкривають підлогу. Залитий водою барний лист, залишок доіДІЛівських часів, рекламує алкогольні коктейлі. Письменниця Агата Крісті та її чоловік-археолог Макс Маллован були серед гостей готелю в 1920-х роках.
Сусідній музей Пальміри залишається закритим. Охоронець там, який відмовляється назвати своє ім’я, оскільки він не уповноважений розмовляти з журналістами, каже, що має урядові інструкції не пускати відвідувачів, оскільки ІДІЛ все ще залишається загрозою. Але він повертається з подарунком — листівками із зображенням деяких скарбів музею, зокрема відомої статуї лева, пошкодженої ІДІЛ.
Багато старожитностей у музеї Пальміри було відправлено до Дамаска на зберігання після початку громадянської війни.
Новий уряд Сирії звинувачує Росію
У Дамаску тимчасовий голова античного відомства сирійського уряду Анас Хадж Зідан каже, що звинувачує Росію в пошкодженні Пальміри та культурну агенцію ООН ЮНЕСКО за дозвіл Росії здійснювати нагляд за археологічним об’єктом.
«Коли росіяни були присутні в Пальмірі як військова присутність, вони вандалізували та руйнували її», — сказав він NPR у січні. «Їхня місія була військовою делегацією, що складалася з офіцерів, а не фахівців з античності».
Кріста Піккат, директор відділу культури та надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО, сказала, що організація не має інформації щодо заяви про причетність Росії до пошкодження Пальміри. Російська влада не відповіла на запит NPR про коментарі.
Піккат сказала, що організація обговорює з сирійською владою відновлення моніторингових місій для перевірки об’єктів Світової спадщини, що перебувають під загрозою в країні.
У Національному музеї Дамаска скляні вітрини містять спокусливі натяки на багатство стародавньої Пальміри. До них належать витончені римські скляні контейнери для підводки для очей і яскраво розфарбовані фрагменти шовкових і бавовняних шат, яким майже 2000 років.
11-футовий кам’яний Лев аль-Лат, пошкоджений біля музею Пальміри ІДІЛ, був зібраний по частинах і зараз виставлений у саду Дамаського музею, серед апельсинових дерев, наповнених співучими птахами. Кілька сирійських відвідувачів бродять залами музею, а звукова система тихо і незрозуміло відтворює Боба Ділана та Леонарда Коена на фоні.
Багаторічний директор музеїв і старожитностей країни Мохаммад Назір Авад, здається, із задоволенням проводить відвідувачів виставками. Музей був закритий протягом семи років у розпал громадянської війни.
«Нам потрібна міжнародна співпраця, тому що Сирія зараз не може зі своїми скромними внутрішніми можливостями після цієї жорстокої війни та десятиліть корупції забезпечити все, що потрібно в культурному секторі», — каже він. «Я сподіваюся, що Сирія повернеться до тієї слави, яку вона мала в галузі старожитностей, і навіть більшої».
Грег Діксон і Сангар Халіл зробили репортаж із Пальміри та Дамаска.
