Декількома словами
Понтифікат Папи Франциска приніс зміни в католицьку церкву США, але водночас посилив протистояння між консерваторами та лібералами. Його спадщина залишається неоднозначною та потребує подальшого осмислення.
Через кілька місяців після початку свого понтифікату в 2013 році Папу Франциска запитали про геїв-священиків, і він відповів: «Хто я такий, щоб судити?». У Сполучених Штатах Америки католики й некатолики колективно ахнули. Протягом багатьох років Римо-католицька церква в Сполучених Штатах була тісно пов’язана з релігійними правими в запеклих конфліктах щодо таких питань, як аборти, одностатеві шлюби та контрацепція. Але Папа Франциск хотів церкву «з дверима, завжди широко відкритими», як він сказав у своєму першому апостольському напоумленні.
Такі слова зробили нового Папу революційною фігурою в Сполучених Штатах, як у католицькій церкві, так і в політиці країни. Він закликав кожного змістити свій моральний фокус на такі питання, як бідність, імміграція та війна, а також протистояти реаліям майнової нерівності та зміни клімату. Папа Франциск запропонував прогресивний, публічний католицизм у дії, що збігся з епохою Обами, і на початку свого понтифікату він просунув церкву США вперед від скандалів із сексуальними зловживаннями, які сколихнули понтифікат його попередника.
Він закликав церковних лідерів бути пасторами, а не доктринерами, і висував єпископів за власним зразком, сподіваючись створити тривалу тональну зміну в церкві через її керівництво. Він дав голос зростаючій частці католиків-латиноамериканців, оскільки американська церква ставала менш білою, і призначив першого афроамериканського кардинала. Він дозволив священикам благословляти одностатеві пари та полегшив розлученим і повторно одруженим католикам участь у церковному житті.
Роблячи це, він захопив уяву мільйонів людей як усередині американської церкви, так і за її межами, які довгий час відчували себе відкинутими. У час зростаючої секуляризації найвідоміший у світі християнський лідер дав надію багатьом некатоликам у США, які бачили в ньому морального провидця, тоді як значна частина публічного християнства в Америці зробила правий поворот.
