З моменту відкриття будівлі німецького парламенту в Берліні у 1999 році, друге за величиною приміщення для засідань традиційно займала Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яка часто була другою за величиною партією країни.

Навіть назва зали – Отто Вельса – несе відбиток партії: Вельс очолював СДПН з 1919 року, доки нацисти не змусили його емігрувати.

Тепер, після невдалого виступу на лютневих федеральних виборах, СДПН може втратити цю залу на користь ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). АдН посіла друге місце і наполягає, що за правилами парламенту саме їй має дістатися це приміщення.

Боротьба за залу Вельса – лише один з цілого ряду викликів, з якими стикаються Соціал-демократи та їхні старші партнери по новій правлячій коаліції, правоцентристський Християнсько-демократичний союз (ХДС), готуючись протистояти АдН.

Головне питання для них полягає в тому, як поводитись з партією, яка, будучи політично токсичною, є достатньо сильною, щоб підірвати порядок денний коаліції.

Напруженість посилило рішення внутрішньої розвідки Німеччини, ухвалене в п'ятницю, про визнання АдН екстремістською організацією.

А у вівторок Фрідріху Мерцу, лідеру ХДС, спочатку забракло двох голосів для затвердження на посаді нового канцлера Німеччини (хоча пізніше він отримав достатню підтримку). Ця невдача підняла питання про його здатність протистояти АдН, поки він та його союзники розглядають можливість звернення до Конституційного суду Німеччини з вимогою заборонити праворадикальну партію.

Останніми роками АдН набрала підтримки завдяки антисистемній кампанії, активно виступаючи проти мігрантів та біженців. Останніми місяцями її рейтинги були зіставні з рейтингами ХДС Мерца.

Однак фактична заборона партії вимагає тривалого юридичного процесу. АдН подала позов проти розвідслужби, і він має бути вирішений до того, як парламент і Конституційний суд зможуть ініціювати будь-які формальні процедури.

Ці маневри означають, що в найближчі кілька років правляча коаліція змушена буде працювати в парламенті поруч з АдН, якщо не безпосередньо з нею.

На відміну від американського Конгресу, де діє принцип «переможець отримує все», у Німеччині провідній опозиційній партії за традицією надається низка голів комітетів та керівних ролей, які допомагають спрямовувати роботу парламенту.

До заяви розвідслужби у п'ятницю, ХДС була розділена: одні хотіли передати АдН деякі ролі, інші — повністю ізолювати партію, наприклад, відмовившись працювати з нею над законодавством.

Єнс Шпан, лідер фракції ХДС у парламенті, стверджував, що варіант ізоляції лише посилить імідж АдН як жертви лицемірного істеблішменту, який лише на словах захищає демократію. Це звинувачення АдН, а також держсекретар Марко Рубіо, повторили в п'ятницю.

«АдН продовжить юридично захищатися від цих наклепницьких заяв, які ставлять під загрозу демократію», — йдеться у заяві співголів АдН Аліс Вайдель і Тіно Хрупалли.

Але рішення розвідслужби робить підхід Шпана немислимим для багатьох християнських демократів, не кажучи вже про соціал-демократів чи невеликі ліві партії, такі як «Зелені».

Кілька членів ХДС негайно закликали до заборони АдН. Навіть сам Шпан у пості в соцмережі написав: «Ми не будемо рекомендувати обирати членів АдН на посади голів комітетів».

Наразі коаліція та уряди кількох земель, очолювані ХДС і СДПН, розглядають інші варіанти. Визнання АдН екстремістською може дозволити їм обмежити державне фінансування партії; також відкривається можливість усунення членів АдН з посад на державній службі.

Однак ці варіанти несуть свої ризики, включаючи нові судові позови.

І хоча АдН була усунена від формальних ролей у парламенті, її розмір означає, що вона все ще може створювати величезні проблеми для коаліції — достатньо згадати невдале перше голосування за кандидатуру Мерца на посаду канцлера у вівторок.

Мерц керуватиме країною з невеликою більшістю у 12 голосів. Це означає, що кожне голосування вимагатиме майже повної одностайності всередині ліво-правої коаліції, яка більшою мірою визначається політичною доцільністю, ніж спільними програмними установками.

«Дисципліна правлячої коаліції має бути дуже хорошою», — зазначив Йоганнес Хільє, німецький політичний консультант.

Можливостей для деструктивних дій у АдН безліч. Як припускає Хільє, АдН могла б внести законопроєкти, скопійовані з програми ХДС, роблячи їх таким чином «токсичними». Або вони могли б перетягнути на свій бік окремих членів будь-якої з партій коаліції, пропонуючи поправки до законопроєктів, які необхідно ухвалити.

«Вони хочуть виставити інші партії в дурному світлі», — сказав Хільє. — «Це ті ігри, в які вони грають постійно».

Деякі спостерігачі побоюються, що в міру того, як парламент звикне до нової, некомфортної нормальності, і в міру того, як у коаліції неминуче виникатимуть розбіжності, у ХДС може з'явитися спокуса знайти способи працювати з АдН, у якої схожі погляди щодо деяких аспектів видатків та міграційної політики.

Багато що залежатиме від того, чи продовжить АдН зростати в рейтингах і чи зможе вона зміцнити свої позиції на земельних виборах, деякі з яких заплановані на найближчий рік.

Максиміліан Штайнбайс, засновник і редактор Verfassungsblog, сайту, присвяченого конституційному праву, заявив, що у ХДС є спокуса отримати вигоду з правої більшості.

«Ця спокуса, — додав він, — надзвичайно сильна».