Декількома словами
Манчестер залишається символом боротьби за права робітників, а його історія надихає соціальні рухи по всьому світу. Це місто відіграло ключову роль у формуванні ідей соціальної справедливості та рівності.
Манчестер, промислове місто на півночі Англії, пишається тим, що є колискою робітничого класу та цінностей, пов'язаних із боротьбою за права працівників. У центрі міста знаходиться меморіал на честь протестувальників, які загинули тут під час демонстрації за права робітників у 1819 році, у події, яка стала відома як бійня Пітерлоо. Британська кавалерія напала на робітників, які зібралися, щоб вимагати політичного представництва, вбивши щонайменше 18 людей і поранивши сотні. Стріли на пам'ятнику вказують на Пенсільванію, де беззбройних страйкарів було вбито на шахті Латімер у 1897 році, і на Південну Африку, де мирних протестувальників було вбито на антиапартеїдному мітингу в Шарпевілі в 1960 році. Ці місця об'єднує спільна історія робітничих рухів і народних повстань по всьому світу.
Саме в Манчестері, під час промислової революції, сформувався новий міський робітничий клас, який об'єднався для боротьби за свої права та представництво. Умови життя робітників були жахливими, що надихнуло німецьких філософів Фрідріха Енгельса, який прожив у місті два десятиліття, та його соратника Карла Маркса на розробку їхніх теорій. Енгельс у своїй книзі «Становище робітничого класу в Англії» описував житла робітників Манчестера як такі жахливі, що «лише фізично вироджена раса, позбавлена всієї людяності, могла почуватися комфортно і як удома».
У XIX столітті Манчестер став символом робітничого класу. Саме тут зародилися перші робітничі рухи, профспілки та ідеї рівності, які згодом поширилися по всьому світу. Швидка індустріалізація Манчестера та попит на бавовняні товари в рамках трансатлантичної работоргівлі відіграли ключову роль у розвитку міста. Сюди переїжджали сільськогосподарські робітники з усієї Британії, що призвело до високого рівня бідності, хвороб і злочинності. Водночас промислова революція збагачувала деяких людей, що посилювало розрив між багатими та бідними і викликало обурення та вимоги щодо кращих умов.
Робітникам не дозволяли голосувати, влада не довіряла їм. Проте робітничі рухи набирали обертів протягом XIX століття, поступово виборюючи певні права. Загальне виборче право для чоловіків у Великій Британії було запроваджено лише після Першої світової війни, у лютому 1918 року. У 1842 році Енгельс переїхав до Манчестера, щоб керувати бавовняною фабрикою свого батька. Він і Маркс працювали разом у бібліотеці Четема, пишучи про робітників і класову боротьбу. У цій бібліотеці були написані проекти «Маніфесту комуністичної партії» та «Капіталу».
